19 березня 1930 р. народилася Ліна КОСТЕНКО.

Сьогодні ювілей!!!

Геніальна українська поетеса. ЇЇ збірки поезії перекладені та надруковані у багатьох країнах. Друкуватись почала в шістнадцять років. Була однією з перших і найпримітніших молодих українських поетів 50-60-х років. Вийшли у світ збірки віршів «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961). За роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка та премією фундації Антоновичів (1987). За книгу «Інкрустації» отримала премію Франчески Петрарки. В Торонто Світовий конгрес українців нагородив письменницю медаллю Святого Володимира (1998). Видає поему «Берестечко» (1999). Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Теліги. Професор Києво-Могилянська академії. Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». Почесний доктор Львівського національного університету. Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002). З 90-х років перестала брати участь у громадському житті, відмовилася від звання Героя України. Лише в період «помаранчевої революції» у 2004р. на деякий час повернулась до громадського життя. 2010 року вийшов перший роман «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж. Вийшла поетична збірка «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій (2011). Мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Лінакостенко.

Вірші пані Ліни - це якась живильна енергія, надмогутня і справжня сила слова, що пробирає до глибини і вчить. Слова вражають своєю задушевністю, теплотою, дивовижною щирістю, вони розкривають душу без дріб'язкового копирсання, надривності і цинізму. Приклоняюсь перед величчю таланту. МНОГАЯ І БЛАГІЯ ЛІТА ПАНІ ЛІНО !