22 березня 1842 р. народився Микола ЛИСЕНКО. Славетний український композитор, піаніст, диригент, педагог, фольклорист, громадський діяч. Належав до «Київської Громади», працював у етнографічних гуртках, викладав у недільних школах, заснував студентський хор, організовував концерти, був засновником і головою ради правління "Українського клубу". Лисенка постійно переслідував російський царський уряд, був заарештований (1907). Серед великої творчої спадщини композитора основне місце посідають опери: "Різдвяна ніч" (1873), "Утоплена" (1883), "Тарас Бульба" (1890), "Наталка Полтавка" (1889), "Енеїда" (1910),"Ноктюрн" (1912 ), дитячі опери "Коза-Дереза" (1888), "Пан Коцький" (1891), "Зима й Весна" (1892). Микола Віталійович був одним з найкращих інтерпретаторів "Кобзаря" Т.Шевченка, на тексти якого написав понад 80 вокальних творів. Автор ряду фортепіанних творів: «Українські рапсодії», «Українська сюїта», «Героїчне скерцо» і багато інших. Миколу Лисенка заслужено величають «батьком української музики».