Український військовий і політичний діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, один із керівників ОУН (м). Народився в с. Чумаки, на Дніпровщині, у священичій родині. Закінчив Катеринославську духовну семінарію (1899), Одеське піхотне юнкерське училище (1904). Доброволець в російсько-японській війні. В боях виявив великі здібності і відвагу. Закінчив Миколаївську військову академію за 1-м розрядом в Петербурзі (1912). Останнє звання у російській армії - полковник. Один з ініціаторів формування українських військових частин. Начальник штабу 1-ої Української піхотної дивізії (1917). Призначений С.Петлюрою начальником штабу 1-ої Армії УНР. Начальник штабу Північно-Західного фронту у Бердичеві для боротьби з большевизмом (1918). Член Української Військової Організації, очолюваної Є. Коновальцем. представник Генерального штабу УНР при польському Генеральному штабі, генерал-хорунжий (1920). Керівник організації «Украінська громада у Франціі» (1923). Один із співзасновників ОУН, керував перевишколом старшин Армії УНР і УГА у станиці ОУН неподалік Данціґа. Один з лідерів ОУН(м). заступник голови Української національної ради в Києві (1941). Намагався формувати українські військові частини у складі Вермахту, прихильно ставився до дивізії «Галичина». Намагався керувати процесом створення партизанських частин ОУН-Мельника (1942-44). Військовий міністр уряду УНР у вигнанні, член Вищої військової ради, генерал-полковник (1948). Глава сенату Українського націоналістичного Руху (1964). Заснував Військово-наукове товариство (1951). Написав декілка праць, зокрема «Перша Українська Дивізія УНА. Історія Українського Війська».
Коментарі
Дописати коментар