22 квітня 1991 року народився Владислав ЗУБЕНКО.

ГЕРОЙ НЕБЕСНОЇ СОТНІ.

Розумний, активний та небайдужий — таким Влада знали всі: друзі, родичі, вчителі, однокласники. Він відмінно навчався, писав вірші, брав участь в олімпіадах та конкурсах. З десятого класу очолював шкільне самоврядування. Школу закінчив із золотою медаллю, з червоним дипломом – Харківську залізничну академію.

Влад захоплювався історичною реконструкцією в клубі “Князь”, одягнувши лати, брав участь у лицарських турнірах в Україні та за кордоном. В 2011 р. брав участь у Міжнародному фестивалі історичної реконструкції "БИТВА НАЦІЙ" на честь 600 ліття Грюнвальдської Битви (Польща). Любив читати, часом витрачав на книжки останні гроші. Владислав був волонтером-скаутом YMCA України, волонтером ЦСССДМ Дзержинського району м. Харкова, їздив у дитячі притулки, влаштовував з однодумцямми там свята для сиріт, був гравцем спортивної версії гри «Що? Де? Коли?».

Після кривавих подій 18 лютого, їде в Київ. На його сторінці в соціальній мережі залишив повідомлення, що на Майдан поїхав, «тому, що це мій вибір». З собою взяв лицарські обладунки. 20 лютого у Владислава підло вистрілив снайпер з МВС, коли він закривав дерев'яним щитом і тілом ноші з пораненим, якого медики виносили сходами до готелю «Україна». Куля зачепила печінку, нирку, легеню і нервові закінчення хребта, пробивши діафрагму.

Влад боровся за життя вісім днів, час від часу приходив до тями. Йому зробили кілька складних операцій, видалили частину печінки, готували до відправлення на лікування в Німеччину. Але у Владислава почалося запалення легенів і відмовили нирки. 28 лютого 2014 року серце героя зупинилось...

Пам'ятайте хто стриляв і чому!!!