24 квітня 1918 р. народилася Богдана-Марія СВІТЛИК.

Українська письменниця, воїн УПА, керівник Львівського міського жіночого проводу ОУН (псевдо «Доля», «Світлана», «Ясна» в літературних творах «Марійка Дмитренко»).

Доля подарувала їй коротке, але яскраве, як спалах ранкової зірниці, життя. Вона зазнала і радощів кохання, і відчуття материнства, любов і вірність близьких людей. Непересічний багатогранний талант вселив оптимізм у майбутнє – могла, пристосувавшись до тодішніх умов, стати визначною письменницею, музикознавцем, вченою, кохати чоловіка, виховувати сина... Могла... Для такого позірного благополуччя потрібне було єдине – зрадити свою віковічну ідею про виборення для України волі... Богдана цього не вчинила. Зреклася особистого щастя, вибрала тернистий шлях поневірянь, гіркої муки заради найціннішого, найсвятішого поклику – взяти до рук зброю і до останньго подиху боротися проти ворогів свого народу – московсько-большевицьких окупантів. Богдана Світлик, мужня підпільниця «Доля», «Світлана», «Ясна», талановита письменниця «Марійка Дмитренко«, дорога і незабутня наша Дануся. Вона впала на полі бою, ворог знищив її фізично, але не зміг убити духовно. Богдана Світлик живе у нашій пам'яті і серцях, її ідеї, віра, любов до України навічно передалися всім, хто любить свій народ, свою землю, свою історію. Героям Слава!