26 квітня 1890 р. народився Микола ЗЕРОВ.
Визначний український поет-неокласик, літературознавець, критик і перекладач, професор Київського університету. Дитинство минуло в Зінькові на Полтавщині, сім'ї вчителя, однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира (1909-14). Вчителює в Другій Київській гімназії ім.Кирило-Мефодіївського братства, викладає латину. Пізніше українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором журналу "Книгарь" (до 1920). Професор Київського інституту народної освіти (1923).Писав передмови до творів українських письменників-класиків, у видавництвах "Книгоспілка" та "Сяйво". Російсько-большевицькі загарбники звинуватили його в керівництві "тєрарістічєской націоналістічєской орґаніцациєй". Під час обшуку вилучають дві книжки: "Політика" з дарчим написом "терориста" Григорія Косинки та роман Пантелеймона Куліша "Чорна Рада". Це були єдині докази існування терористичної організації. Після довготривалих катувань було вибите "прізнаніє в контревалюционной дєятєльності" (1934). Зерова та засуджених з ним за тією ж справою відправлено до Карелії за маршрутом: "Ведмежа Гора-Кем-Соловки"». В концтабір вони прибули у червні 1936 року. 9 жовтня 1937 «справа Зерова та ін.» була переглянута особливою трійкою УНКВД Ленінградской обл. Засуджено до розстрілу. Микола Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в урочищі Сандармох 3 листопада 1937 року. В лісі Сандормоху енкаведисти розстріляли 1111 людей — політичних спецпоселенців, в'язнів Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких концтаборів системи ГУЛАГ СССР.
ПАМ'ЯТАЙ.