30 червня 1907 р. народився Роман ШУХЕВИЧ.

Національний герой, видатний український політичний та державний діяч, легендарний генерал. В періоді 1943-1950 років Головний Командир УПА (псевдо Тарас Чупринка), Голова Проводу ОУН на Українських Землях (Тур) і Голова Секретаріату УГВР (Лозовський). Керманич національно-визвольної боротьби багатотисячної УПА, широкого підпілля ОУН та мільйонів українців проти німецько-гітлерівських та російсько-большевицьких окупантів. 5 березня 1950 року Роман Шухевич загинув у бою з озвірілими чекістами, в Білогорщі біля Львова, які полювали за ним 10 років. Щоб не потрапити до лап російських катів-садистів вистрелив собі у скроню. Загарбники боялись його навіть вбитого. Тіло вивезли за межі Західної України, спалили, прах подрібнили і розвіяли над рікою Збруч. На кручі біля мосту між Хмельницькою і Тернопільською областями що поряд зі старовинним містечком Скала-Подільська стоїть хрест... Проїздом зупинись, приклонись Герою..!

І сьогодні, за 29 років Держави України, коли йде війна з Росією, нащадки кровавої російсько-совітської гебні при владі усіма способами прагнуть стерти пам'ять про Шухевича! Окружний адміністративний суд Києва скасував рішення Київради щодо перейменування проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича у Києві.

ПАМ'ЯТАЙ!

Ти повірив, що скінчилось, і що нас нема,

Що пожерли тиф і мука та ще й рідна тьма, –

Ні! Живуть, живуть безсмертні і гримить їх чин,

І живим, що стали мертві, знов несуть мечі.

Генерале, генерале, – пестить очі даль.

Вже твоє роздерте серце злютувала сталь.

Синя пляма щезла з грудей, загорівся зір,

Мускулясті кроки знову міряють простір.

Над тобою тяжкотканий плеще-б’ється стяг,

Ніби птах державний крила широко простяг.

Ти – орел старого Риму, вісник вражих згуб.

Він несе в залізних кігтях золотий тризуб.

(Євген Маланюк)