Війна Романових з Пугачовим 1773-1775 років як остання війна з Ордою.

Як стверджує Британська Енциклопедія 1771, майже вся Сибір утворювала в той час, тобто наприкінці XVIII століття, самостійну державу зі столицею в Тобольську [1] (т.2, с.682-684)

При цьому, Московська Тартарiя, згідно з твердженням Британської Енциклопедії 1771, була найбільшою країною в світі [1](т.2, с.683). Це зображено на багатьох картах XVIII століття. Див., наприклад, одну з таких карт на:

Ми бачимо, що Московська Тартарія починалася з середньої течії Волги, від Нижнього Новгорода. Таким чином, Москва була зовсім недалеко від кордону з Московською Тартарію. Її столицею названо місто Тобольськ, назву якого на цій карті підкреслено і приведено у формі Тобол.

Виникає питання. Куди ж поділася це величезна держава? Варто тільки поставити питання, як тут же починають спливати і по-новому осмислюватися факти, що показують, що  аж до кінця XVIII століття існувала гігантська держава. Починаючи з XIX століття її виключили зі світової історії. Зробили вигляд, ніби її ніколи не було. Як свідчать карти XVIII століття, аж до цієї епохи Московська Тартарія була практично недосяжною  для європейців.

Але наприкінці XVIII століття становище різко змінюється. Вивчення географічних карт того часу ясно показує, що розпочалося  бурхливе завоювання цих земель . Воно йшло відразу з обох боків. В ординські  Сибір і Далекий Схід вперше увійшли війська Романових. А в ординську  західну половину Північно-Американського континенту, що простягалася аж до Каліфорнії на південь, і до середини континенту на схід, вперше увійшли війська Сполучених Штатів. На картах світу, які складають в цей час в Європі, нарешті зникла величезна "біла пляма". А на картах Сибіру припинили писати великими буквами "Велика Тартарія" або "Московська Тартарія".

Що ж відбулося в кінці XVIII століття? Відповідь, мабуть ,очевидна. Наприкінці XVIII століття відбувається остання битва між Європою та Ордою. На боці Західної Європи виступають Романови. Це відразу змушує нас зовсім іншими очима поглянути на так зване "селянсько-козацьке повстання Пугачова" 1773-1775 років.

Війна  Романових та  "Пугачова" – це війна з величезною Московською  Тартарією

Мабуть,відома війна з Пугачовим 1773-1775 років була аж ніяк не придушенням "селянсько-козацького повстання", як нам пояснюють сьогодні. Це була справжня велика війна Романових з останнім незалежною ординською козачою державою - МосковськоюТартарією. Столицею якої, як нам повідомляє Британська Енциклопедія 1771, було  сибірське місто Тобольськ. Відзначимо, що ця Енциклопедія була видана, на щастя, до війни з Пугачовим. Правда,всього лише за два роки. Якби видавці Британської Енциклопедії затримали її публікацію хоча б на два-три роки, то сьогодні відновитиістину було б набагато важче.
Виходить, що тільки вигравши   війну з Пугачовим, - Романови вперше отримали доступ у Сибір. Яка раніше того була для них природньо закритою. Орда їх туди просто не пускала.А Сполучені Штати тільки після цього ВПЕРШЕ отримали доступ в західну половину Північно-Американського континенту. І почали його  швидко захоплювати. Але Романови ,мабуть, теж не дрімали. Спочатку вони встигли "відхопити" Аляску,яка  безпосередньо примикає до Сибіру. Але втримати її в кінці кінців не змогли. Довелося віддати американцям. За дуже символічну плату. Дуже. Мабуть ,  Романови просто не змогли з Петербурга реально контролювати величезні території за Беринговою  протокою. Треба думати, що російське населення Північної Америки ставилося до влади Романових вельми вороже. Як до завойовників, які прийшли із Заходу і захопили   владу в їхній державі, в Московській Тартарії.

Так закінчився поділ Московської Тартарії вже в XIX столітті. Вражаюче, що цей "бенкет переможців"  було  начисто стерто зі сторінок підручників історії. Точніше, ніколи туди й не потрапляв. Хоча цілком явні сліди цього збереглися.

До речі, Британська Енциклопедія повідомляє, що в XVIII столітті існувала ще одна  "татарське" держава - Незалежна Тартарія зі столицею вСамарканді [1], т.2, с.682-684. Як ми тепер розуміємо, це був ще один величезний уламок Великої Орди XIV-XVI століть. На відміну від Московської Тартарії ,доля цієї держави відома. Вона була  завойована Романовими  в середині XIX століття. Це так зване "завоювання Середньої Азії". Так його ухильно іменують в сучасних підручниках. Воно було кривавим. Сама назва Незалежної Тартарії назавжди зникла  з мапи. Її досі називають умовною, нічим  не промовистою назвою Середня Азія. Столиця Незалежної Тартарії - Самарканд була  узята   військами  Романових 1868року [1], т.3, с.309. Вся війна тривала чотири роки, 1864-1868.

Так закінчився поділ Московської Тартарії вже в XIX столітті. Вражаюче, що цей "бенкет переможців" був начисто стерто зі сторінок підручників історії. Точніше, ніколи туди й не потрапляв. Хоча цілком явні сліди цього збереглися.

До речі, Британська Енциклопедія повідомляє, що в XVIII столітті існувало ще одне "татарське" держава - Незалежна Тартария зі столицею в Самарканді [1], т.2, с.682-684. Як ми тепер розуміємо, це був ще один величезний уламок Великої Орди XIV-XVI століть. На відміну від Московської Тартарії доля цієї держави відома. Воно було завойовано Романовимі в середині XIX століття. Це так зване "завоювання Середньої Азії". Так його ухильно іменують в сучасних підручниках. Воно було кривавим. Сама назва Незалежної Тартарії назавжди зникло з карт. Її досі називають умовним, нічого не промовистою назвою Середня Азія. Столиця  Незалежної Тартарії - Самарканд був узятий Романовська військами в 1868 році [1] (т.3, с.563, 887). Вся війна тривала чотири роки, 1864-1868.