Винесення
тіла Сталіна з мавзолею

 31 жовтня 1961 року згідно із одноголосно прийнятим XXII з'їздом КПРС рішенням тіло Йосифа Сталіна було винесено із мавзолею на Красній Площі у Москві і перезаховане біля Кремлівської стіни, а надпис на фронтоні мавзолею був закритий білим полотнищем з надписом «ЛЕНІН» до виготовлення відповідних мармурових букв.

Йосиф Сталін, який з 1922 року був керівником Комуністичної партії, помер 5 березня 1953 року від крововиливу в мозок. Прощання з ним тривало три дні і 9 березня Сталін був похований поряд із своїм ідейним учителем Володимиром Леніним у мавзолеї на Червоній площі в Москві, який був перейменований у «Мавзолей В. І. Леніна і Й. В. Сталіна». Спеціальною постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС від 6 березня було заплановане спорудження спеціального пантеону, куди планувалося перенести тіла Леніна і Сталіна, а також поховання біля Кремлівської стіни.

По смерті Сталіна розгорілась боротьба за владу у вищому керівництві КПРС, і у листопаді 1953 року першим секретарем ЦК Компартії став Микита Сергійович Хрущов, який у 1956 році на XX з'їзді КПРС піддав різкій критиці всю політичну діяльність Сталіна, що посприяло демократизації суспільства і звільненню з тюрем і концтаборів мільйонів безвинних людей. За пропозицією глави уряду Миколи Булганіна доповідь Хрущова була схвалена XX з'їздом без обговорення і у скороченому вигляді надіслана в усі партійні організації СРСР та керівникам комуністичних партій світу без права публікації у відкритій пресі.

В ході її обговорення на партійно-виробничих зборах стала дедалі частіше звучати думка про те, що перебування тіла Сталіна в усипальні Леніна «несумісне з вчиненими Сталіним беззаконнями», яка восени 1961 року була офіційно подана у вигляді листа робітників Кіровського і Невського машинобудівних заводів Ленінграда та Московського заводу імені Володимира Ілліча до ХХІІ з'їзду КПРС. 30 жовтня 1961 року, виступаючи на з'їзді, перший секретар Ленінградського обкому партії Іван Спірідонов вніс її від імені ленінградської партійної делегації та трудящих міста. Вона була підтримана партійними делегаціями Москви, Грузії, України, Казахстану, Алтайського краю та ряду областей РРФСР і ХХII з'їзд постановив перепоховати прах Сталіна на Червоній площі за мавзолеєм, а сам мавзолей перейменувати у «Мавзолей Володимира Ілліча Леніна».

Рішенням Президії ЦК КПРС була створена спеціальна комісія з 5 осіб на чолі з головою Комісії партійного контролю при ЦК КПРС Миколою Швєрніком. До неї також увійшлили перший секретар ЦК Компартії Грузії Василь Мжаванадзе, голова Ради міністрів Грузії Гіві Джавахішвілі, голова КДБ СРСР Олександр Шелєпін, перший секретар Московського міськкому партії Петро Демічев і голова виконкому Мосради Микола Дигай. За її рішенням під приводом репетиції параду, присяченого річниці Жовтневої революції, о 18-00 31 жовтня 1961 року Червона площа була оточена міліцією, після чого солдати почали копати яму під поховання, а в мавзолеї тіло Сталіна було перкладене із саркофагу в дерев'яну труну.

За розпорядженням Швєрніка з мундиру Сталіна була знята Золота Зірка Героя Соціалістичної Праці, золоті гудзики замінені на латунні, які були передані в спеціальну Охоронну кімнату, де знаходилися нагороди всіх похованих біля Кремлівської стіни. Пізно ввечері того ж дня 8 офіцерів перенесли труну зі Сталіним до місця поховання і після короткої паузи й без промов солдати на мотузках опустили її в могилу, на дні якої з восьми плит був зроблений своєрідний саркофаг. Одночасно надпис на фронтоні мавзолею був закритий білим полотнищем з надписом «ЛЕНІН» до виготовлення відповідних мармурових букв.

Пам'ятник Йосифу Сталіну на могилі біля Кремлівської стіни у Москві

У 1969 році до 90-річчя з дня народження Сталіна на його могилі біля Кремлівської стіни був встановлений пам'ятник роботи скульптора Миколи Томського.