Він міг зробити блискучу кар`єру в

Петербурзі, але натомість присвятив своє життя розвитку рідного краю. Ще за життя йому встановлювали погруддя та називали "степовим Колумбом". Все це - про українського підприємця, археолога та краєзнавця Олександра Поля.

Історія життя видатного представника Дніпропетровщини у рубриці "Локальна пам'ять", яка присвячена історіям про діячів та місця, які важливі для окремих регіонів, про те будуть цікаві читачам з усієї України.

Олександр Поль народився 1832 року в поміщицькій родині, його мати була праправнучкою Павла Полуботка та походила зі старовинного козацького роду Полетиків.

Навчався в Полтавській класичній гімназії та Дерптському університеті. Попри вагомі зв'язки у Петербурзі, Поля не цікавила кар'єра посадовця, тому він повертається додому, де купує власний маєток та займається господарством.

З початком реформ в Російській імперії в 1860-тих роках, Поль розпочав активу громадську діяльність. Зокрема, він безпосередньо взяв участь у реформуванні судової системи на Катеринославщині та тривалий час обіймав посаду почесного мирового судді у Верхньодніпровському повіті. У 1866 році увійшов в Катеринославське земське губернське зібрання, де ініціював створення ремісничих училищ, а також був автором ідеї будівництва залізниці та мосту через Дніпро в Катеринославі (нині місто Дніпро).

З цього часу Поль також розпочинає дослідження криворізького рудного родовища і доведення можливості його промислової експлуатації. Зокрема, Поль провів детальне геологічне і геогностичне дослідження корисних копалин Криворізького регіону. У 1873-1875 роках Поль взяв в оренду багаті на залізну руду криворізькі землі з метою їх подальшого промислового використання. Однак, не одержавши допомоги від уряду, не зміг започаткувати промисловий видобуток руди на Криворіжжі та у 1880 році віддав права на оренду новоствореній французькій компанії "Товариство залізних руд Кривого Рогу".

Окрім видуботку руди, велику увагу Поль приділяв аспіду і графіту. На початку 1870-х років Поль відкрив підприємства з видобутку аспіду і графіту. Аспідні плити, які добували в Покровському родовищі, вирізнялись особливою міцністю та якістю. Зокрема, їх використовували при будівництві Катерининської залізниці. Покровське і Запорізьке аспідні родовища були єдиними на всю Російську імперію, і саме завдяки Полю про них знали у всій країні.

Окрім того, що Поль вважається одним з піонерів дослідження криворізького рудного басейну, він також залишив помітну археологічну спадщину. Бувши аматором, він самостійно проводив археологічні розкопки, колекціонував старожитності, створивши одну з найбільших приватних колекцій на півдні Російської імперії. Ще за життя він надіслав кілька експонатів до державного музею Ермітаж і музею Одеського товариства історії та старожитностей. У 1905 році в Катеринославі відкрився Обласний музей (нині — Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького), складовою частиною експозиції якого стала колекція старожитностей Поля.

Помер Олександр Поль в 1890 році у Катеринославі.