Страта Саддама Хусейна

 Страта
Саддама Хусейна

30 грудня 2006 року в Багдаді за вироком суду повішено п'ятого президента Іраку Саддама Хусейна та 11 інших членів баасистського режиму, визнаних винними в злочинах проти людства та військових злочинах.

Саддам Хусейн Абд аль-Маджид ат-Тікріті, виходець з бідної селянської родини, прийшов до влади 16 липня 1979 року після відставки президента Ахмеда Хасана аль-Бакра. Одночасно він став генеральним секретарем регіонального керівництва правлячої партії БААС, в якій практично зразу провів масову чистку, репресувавши майже усіх міністрів та друзів, за допомогою яких робив кар'єру і прийшов до влади.

Ставши президентом, Саддам Хуссейн заявив про особливу місію Іраку серед арабських країн і почав проводити агресивну політику щодо своїх сусідів за контроль за нафтовими полями в регіоні. 22 вересня 1980 року він почав війну проти Ірану, яка завершилася лише в серпні 1988 році і коштувала країні понад пів мільйона життів. В серпні 1990 року Саддам Хусейн анексував Кувейт та оголосив його 19 провінцією Іраку, однак зусиллями антиіракської коаліції, в котрій брали участь 32 держави, включаючи США, Британію, Францію, Єгипет, Саудівську Аравію, Ірак зазнав поразки, 300-тисячний іракський контингент був вибитий з Кувейту, а на країну були накладені санкціїї ООН.

20 березня 2003 року, мотивуючи це тим, що Ірак займається розробкою зброї масового ураження і підтримує зв'язок з Аль-Каїдою, проти Іраку розпочали бойові дії США та їх союзники по НАТО. За три тижні іракська армія була розбита, Багдад — окупований, а Саддам Хуссейн — змушений рятуватись втечею. Його було заарештовано 14 грудня в підвалі сільського будинку біля селища Ад-Даур поблизу рідного Тікріта. При ньому було виявилено 750 тисяч доларів, два автомати Калашникова, пістолет і два охоронці.

19 жовтня 2005 року над колишнім президентом Іраку розпочався суд. Спеціально для нього в Іраку була відновлена смертна кара, яка на якийсь час була скасована окупаційними військами. Саддам Хуссейн звинувачувався у геноциді курдів в 1983, 1987-88 роках, придушенні повстання шиїтів (1982, 1991 рр.), застосуванні хімічної зброї проти курдів (1988), вторгненні в Кувейт (1990), масових стратах громадських, політичних та релігійних діячів Іраку.

5 листопада 2006 року Вищий кримінальний трибунал Іраку визнав Саддама винним у вбивстві 148 шиїтів і засудив до смертної кари через повішення. За цим епізодом були також засуджені і пізніше повішені зведений брат Саддама Барзан Ібрагим ат-Тікріті, колишній верховний суддя Іраку Аввад Хамід аль-Бандар і колишній віце-президент Таха Ясін Рамадан. Паралельно почався розгляд звинувачення у геноциді курдів (операція «Анфаль»), але, зважаючи на вже існуючий смертний вирок, він не був доведений до кінця. 26 грудня апеляційний суд Іраку залишив вирок без змін і постановив виконати його протягом 30 діб, а 29 грудня опублікував постанову про страту.

Саддама Хусейна стратили 30 грудня 2006 року о 3:00 за місцевим часом за кілька хвилин до початку свята Курбан-байрам (Дня жертвопринесення) в штаб-квартирі військової розвідки Іраку в Багдаді. У момент страти він читав молитву під гнівні крики оточуючих. Через кілька хвилин лікар констатував смерть, тіло зняли і поклали в труну, яку передали представникам племені «Абу Насир», до якого він належав. Саддама Хусейна поховали на світанку наступного дня у рідному селі біля Тікріта, як він того й хотів.

Хоча наявність в Іраку ядерної та хімічної зброї було одним з основних приводів для початку війни коаліції проти Іраку, факту створення після 1991 року зброї масового знищення і доказів існування ядерної програми в Іраку знайдено не було. Як і доказів яких би то не було зв'язків Саддама Хуссейна з Аль-Каїдою, в чому його також неодноразово звинувачували.