Війна
НАТО проти Югославії
28 лютого 1994 року о 7-ій годині ранку літаки НАТО збили над північно-західною територією Боснії чотири сербських військових літака, які порушили заборону на польоти у повітряній зоні безпеки, введену Радою Безпеки ООН 9 жовтня 1992 року. Це була перша військова акція збройних сил НАТО за її 45-річну історію.
Десять європейських країн — Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія, Португалія, Норвегія, Данія, Ісландія, — Канада і США заснували Організацію Північно-Атлантичного договору в 1949 році з метою протидії потенціальній агресії з боку Радянського Союзу. У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, в 1955 — ФРН, в 1982 — Іспанія; в 1966 році з воєнної організації НАТО вийшла Франція, в 1974 — Греція (в 1980 повернулась). Із закінченням епохи Холодної війни члени НАТО прийняли рішення використовувати свої збройні сили для підтримання миру в країнах, що не входять до альянсу, і в 1994 році погодились забезпечити виконання резолюції ООН № 816 про повітряну безпеку над Боснією, прийняту для зупинення громадянської війни в колишніх югославських республіках.
28 лютого 1994 шість сербських військових літаки були виявлені в зоні, забороненій для польотів. Пілоти американських винищувачів "Ф-16" наказали сербським пілотам йти на посадку; два літаки повернулись на свої аеродроми, а чотори відмовились виконати наказ і були атаковані. Один сербський пілот встиг катапультуватись, троє інші загинули при вибуху літаків.
25 грудня 1995 року в Боснії був розміщений 60-тисячний контингент сил НАТО, покликаний забезпечити виконання Дейтонських мирних угод, підписаних у Парижі лідерами колишніх югославських республік — війська НАТО змінили миритворчі сили ООН, які з 1992 року не змогли забезпечити мирне вирішення міжетнічних конфліктів в колишній Югославії.
Коментарі
Дописати коментар