Самогубство Адольфа Гітлера

 Самогубство
Адольфа Гітлера

Після зради близьких соратників і перед загрозою захоплення імперської канцелярії 30 квітня 1945 року 56-літній фюрер Німеччини і його 33-літня дружина Єва Браун покінчили життя самогубством. Згідно з останньою волею Адольфа Гітлера їх тіла були облиті бензином і спалені.

На початку 1945 року Німеччина опинилась у катастрофічній ситуації: радянські війська вийшли на Одер і були на відстані 82 кілометри до Берліну, британські та канадські перетнули Рейн на заході, американські — захопили Лотарінгію й успішно розвивали наступ в Італії.

З 16 січня Гітлер практично не залишав свій бункер у Берліні.

16 квітня війська 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів Червоної Армії розпочали наступ на Берлін, в напрямку до якого американські війська виступили через два дні. Для захисту столиці була створена армійська група під командуванням генерала Фелікса Штайнера, яка зазнала великих втрат і 22 квітня не змогла перейти у контрнаступ. Це викликало у Гітлера нервовий зрив і того ж дня він звернувся до особистого лікаря доктора Вернера Гаазе з питанням про найнадійніший спосіб самогубства. Той порекомендував поєднати цианід і постріл в голову. Дізнавшись про це, глава Люфтваффе фельдмаршал Герман Герінг надіслав Гітлеру телеграму з проханням дозволити взяти на себе керівництво рейху, через що фюрер негайно звільнив його з усіх посад і віддав наказ заарештувати.

До 27 квітня Берлін був повністю оточений, а наступного дня Гітлер дізнався, що рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер веде таємні переговори з Великою Британією про умови капітуляції.

Зрада найближчого оточення і загроза штурму бункера змусили Гітлера діяти. Після опівночі 29 квітня він одружився зі своєю давньою подругою Євою Браун, після чого продиктував секретарю свою останню волю і заповіт.

Адольф Гітлер і Єва Браун, 1943 рік

Рано вранці Гітлер дізнався про смерть свого соратника дуче Мусоліні, вбитого разом з його коханкою напередодні італійськими партизанами, тіла яких були понівечені й повішені на глум на площі у Мілані.

Очевидно це підштовхнуло Гітлера до рішучих дій. Він випробував дію отрути на улюленій собаці Блонді і 30 квітня 1945 року, дізнавшись, що на захист Берліну не може прийти жодна військова частина, а у його захисників закінчуються набої, Гітлер з Браун попрощалися з персоналом бункера, Мартіном Борманом та Йозефом Гебельсом і о 14-30 усамітнились в кабінеті фюрера. Через кілька хвилин після почутого пострілу Борман і камердинер виявили на дивані мертві тіла — Гітлер застрілився пострілом у висок з власного пістолета, а Браун отруїлась цианістим калієм.

Американський солдат в кабінеті Гітлера, де було здійснене самогубство. Берлін, травень 1945 року

Згідно з передсмертним побажанням фюрера їх тіла були винесені з бункера в сад канцелярії рейху, облиті бензином і підпалені; о 18-30 останки Адольфа Гітлера і Єви Браун зарили поруч у неглибокій воронці від бомби.

1 травня про смерть Адольфа Гітлера по радіо оголосив грос-адмірал Карл Деніц, призначений фюрером своїм наступником.

Тіла Гітлера, Браун і двох собак були знайдені розвідувальним управлінням СМЕРШ Червоної Армії наступного дня. Майже через рік, 21 лютого 1946 року вони були перепоховані на полігоні НКВС під Магдебургом. Коли через 25 років полігон мав бути переданий уряду НДР, за наказом керівника КДБ СРСР Юрія Андропова 4 квітня 1970 року останки Адольфа Гітлера і Єви Браун були таємно ексгумовані, знову кремовані і розвіяні над водами озера Бідеріц біля однойменного містечка.

Німеччина капітулювала 7 травня 1945 року і в останні тижні Третього рейху країну охопили масові самогубства державних, військових і цивільних службовців різного рангу, які оцінюються щонайменше у 7 тисяч чоловік: серед них 8 з 41 регіональних лідерів НСДАП, 7 з 47 вищих керівників СС і поліції, 53 з 554 армійських генералів, 14 з 98 генералів Люфтваффе, 11 з 53 адміралів Кригсмарине.