30 липня 1419 року в Празі почалось повстання проти короля Богемії Вацлава IV і католицького духовенства, під час якого радикальні гусити захопили владу і викинули з вікон ратуші 7 міських радників. Після смерті короля Вацлава в серпні масові виступи охопили всю Чехію і спричинили війну, що тривала у Чехії п'ятнадцять років.
6 липня 1415 року за рішенням Констанцського собору, покликаного відновити єдність католицької церкви, чеський проповідник і церковний реформатор Ян Гус за відмову зректися своїх поглядів був спалений на вогнищі разом зі своїми працями. Така ж доля спіткала в 1416 році і його учня Ієроніма Празького. Основними причинами переслідування Гуса були його засудження корупційності папства і сприяння реформістським ідеям англійського богослова Джона Вікліфа, що знайшло велику підтримку в Богемії і Моравії серед різних верств населення.
Новина про смерть Гуса змусила знать і лицарство Богемії і Моравії виступити як проти Констанцського собору, так і проти імператора Священної Римської імперії Сигізмунда Люксембурга, який не дотримав слова і не вберіг Яна Гуса від судилища. У відповідь Сигізмунд надіслав лист, в якому пригрозив розправою всім послідовникам Гуса і Вікліфа, серед яких були радикально налаштовані селяни, дрібні міщани, що отримали назву «таборити» (за назвою гори Табор, поблизу якої відбулось формування їх військових загонів на чолі з Яном Жижкою) та частина чеської шляхти і бюргерства, які були поміркованими гуситами і увійшли в історію як «утраквісти» чи «чашники».
30 липня 1419 року в Празі почалось повстання проти короля Богемії Вацлава IV (брата Сигізмунда) і католицького духовенства, під час якого радикальні гусити захопили владу і викинули з вікон ратуші 7 міських радників (Перша дефенестрація); католицькі монастирі були розграбовані і спалені, а ченці вбиті. Після смерті короля Вацлава в серпні 1419 році масові виступи охопили всю Чехію. Таборити підтримали основні вимоги чашників, які на основі вчення Гуса сформулювали «Чотири празькі статті», що були спрямовані на реформування католицької церкви і її позбавлення економічної та світської могутності, і об'єднались разом проти імператора Сигізмунда.
У відповідь папа римський 1 червня 1420 року оголосив хрестовий похід, основу якого склали німецькі, угорські і польські лицарі; із заходу і півдня на Чехію вирушили австрійські та баварські війська. У червні Прага була взята в облогу. Однак 14 липня війська під керівництвом Яна Жижки завдали нищівної поразки хрестоносцям. Сейм, скликаний у місті Чаславі в червні наступного року, обрав новий тимчасовий уряд, «Чотири празькі статті» були проголошені законом, а Сигізмунд позбавлений чеського престолу.
Гуситська війна закінчилась через 15 років битвою, в якій католики та помірковані гусити завдали поразки таборитам, що дозволило знайти компроміс із католицькою церквою, і в 1436 році імператор Священної Римської імперії католик Сигізмунд Люксембург вдруге став королем Чехії.
Коментарі
Дописати коментар