Помер Ігнатій Лойола

 Помер Ігнатій Лойола

31 липня 1556 року в Римі на 66-у році життя помер Ігнатій Лойола, засновник Товариства Христа, католицького ордену освітян і місіонерів, активний борець із протестантською Реформацією.

Ігнатій народився в 1491 році в знатній і заможній іспанській сім'ї. Мало цікавлячись питаннями релігії, він здобув військову освіту і почав свою кар'єру в 1517 році при дворі Антоніо Манріке де Лара, віце-короля Наварри. В травні 1521 року під час облоги французького міста Памплона, Лойола був серйозно поранений і протягом наступного тривалого лікування багато часу приділив читанню Біблії і релігійної літератури. З лютого 1522 року він почав вести життя жебрака і молився по сім годин на добу, а в 1523 році здійсним паломницький візит до Єрусалиму. Повернувшись в 1524 році до Іспанії, Ігнатій зайнявся самоосвітою, навчався в університетах Барселони, Саламанки і Парижу.

У серпні 1534 року Лойола з шістьома своїми однодумцями на Монмартрі, поблизу Парижу, прийняли рішення створити новий релігійний орден для навернення іновірців до християнства. Не маючи можливості здійснити паломництво у Святу землю, вони направились в Рим до папи римського, і у вересні 1540 року Павло III благословив створення Товариства Христа, як офіційно називався орден єзуїтів.

Завдяки активній діяльності Лойоли орден швидко збільшувався. Єзуїтські місіонери активно виступали проти Реформації і сприяли поверненню в лоно католицької церкви великої кількості протестантів. Єзуїти мали свої місії в Індії, Бразилії, Конго, Ефіопії. Відводячи велику роль освіті, єзуїти заснували в Римі коледж (пізніше — Григоріанський університет) і Германікум, школу для німецьких священників, а також ряд благодійницьких організацій, котрі, зокрема, опікувалися колишніми повіями і вихрещеними євреями.

На момент смерті Ігнатія Лойоли 31 липня 1556 року єзуїти мали більше тисячі своїх священників. В 1622 році Ігнатій Лойола був канонізований католицькою церквою.

«Якщо мета — порятунок душі, то мета виправдовує засоби» — Ігнатій Лойола

У наступне століття єзуїти активізували місіонерську діяльність, часто разом з європейськими першопроходцями відпливали до нових територій і тисячі з них загинули проповідуючи християнство серед іновірців. В Китаї та Індії єзуїти набули авторитету вчених і мудреців.

У 18-у столітті, з ростом націоналізму, більшість країн почала переслідувати єзуїтів, і в 1773 році папа Климент XIV був змушений розпустити орден. Однак в 1814 році папа Пій VII, опираючись на ще невтрачений авторитет ордену єзуїтів, відновив його діяльність і члени Товариства Христа до сьогодні проводять свою місіонерську діяльність.