28 вересня 1922 р. народилася Ірина БАБУНЯК.

 

28 вересня 1922 р. народилася Ірина БАБУНЯК.



Підпільниця Організації Українських Націоналістів (ОУН), Українській Повстанській Армії (УПА), медик Українського Червоного Хреста, псевдо «Ніна».
Народилась в с. Вербів біля м. Бережани на Тернопіллі в інтеліґентній родині сільського вчителя та хормейстра Ілярія Бабуняка, брат Ярослав був бандуристом та диригентом. Навчалася в початковій школі у родинному селі, Бережанській гімназії (1934-39). Член Марійської дружини, Юнацтва ОУН, згодом стала членом ОУН. Вступила в Львівський медичний інститут, але вторгнення російсько-большевицьких окупантів завадило навчанню (1939). Під час Другої світової війни йде у підпілля боротись проти німецьких та російських окупантів. Медик Українського Червоного Хреста (1944). Допомагала лікувати поранених воїнів ОУН, УПА, Закінчила курси підвищення кваліфікації студентів-медиків на хуторі Морґи поблизу с. Сільця на Підгаєччині, скерована окружним медичним референтом у Чортківську округу. Навесні 1945 р. каральний загін НКВД так звана "Красная мєтла" проводив облави у селах Чортківської округи. На Великдень відбувся бій біля хутора П'ятихатки між відділами УПА Борщівського та Заліщицького районів і "Красной мєтлой". Тоді загинули 22 енкаведисти і троє бійців УПА. Намагаючись допомогти пораненим повстанцям, Ірина Бабуняк «Ніна» разом з соратницею Марією Понятишин «Леся» потрапили у засідку карального загону НКВД, почали відстрілюватись. Поранених Дівчат взяли в полон, жорстоко і страшно катували до смерті...
Згадує очевидиця тих подій Мотря: "Наступного дня дві жінки з села вислали у розвідку. Повернувшись, вони сповістили, що там є поранені, які потребують допомоги. Ірина Бабуняк разом зі своєю подругою Марією Понятишин (Лесею), незважаючи на небезпеку поквапились до лісу, щоб надати медичну допомогу стрільцям. Переодягнувшись у сільський одяг, разом з двома дівчатами з села Більче-Золоте - підрайоновою Марією Миськів (Дібровою) та зв'язковою Парасковією Танчак пішли в напрямку П'ятихаток, де за скелями енкаведисти зробили засідку. Ніна і Леся відстрілювались, але їх таки схопили. Ірину Бабуняк поранили в плече, а згодом голову прокололи багнетами в багатьох місцях. Її подруга Леся - надрайонова Українського Червоного Хреста була поранена розривною кулею в голову. Їй зірвало череп, а тіло кадебісти пробили багнетами в багатьох місцях. Районову Марію Миськів та зв'язкову Парасковію Танчак енкаведисти замучили без жодного пострілу так, що їх не можна було впізнати. На третій день свят селяни привезли тіла усіх замордованих дівчат до села. Наступного дня Ніну і Лесю поховали в спільній могилі, а тіла місцевих дівчат забрали для поховання рідні."
ПАМ'ЯТАЙ.