Велика депресія

 Велика депресія

29 жовтня 1929 року слідом за «чорною п'ятницею» після тимчасового затишку наступив «чорний вівторок» — на нью-йоркській біржі в паніці за демпінговими цінами були продані 16 410 039 акцій, тисячі інвесторів втратили мільярди доларів, ціни на споживчі товари почали різко зростати.

Розквіт економіки США у повоєнний період сприяв росту роздрібної торгівлі, будівельної та транспортної індустрії й, особливо, біржової активності, яка росла рік від року до серпня 1929 року, коли біржова бульбашка луснула — у «чорну п'ятницю» 25 жовтня 1929 року було продано рекордну кількість акцій — 12 894 650 штук, — вартість котрих наступного дня впала на 90%.

Незважаючи на зусилля інвестиційних компаній і банків стабілізувати ситуацію шляхом скуповування акцій, 29 жовтня обвал став незворотнім — за два дні ринок втратив 30 млрд доларів, що призвело до банкрутства тисяч підприємств, банків, падіння цін на пшеницю і, як результат, скорочення виробництва, зростання безробіття. Для Європи криза стала ще тяжчою із-за замороження всіх американських кредитів, що привело в ряді країн до фінансової та політичної нестабільності.

Весна наступного року ознаменувалася черговою хвилею банківської паніки, ростом безробіття і падінням ВВП; аналогічні тенденції були і в 1931 році й у 1932-й рік США увійшли в стані глибокої кризи — падінням ВВП на 31% порівняно з рівнем 1929 року, падіння вартості акцій промислових компаній на 80%, падінням інвестицій на 98% та ростом безробіття до 24%.

На фоні кризи президент-республіканець Герберт Гувер провально програв вибори демократові Франкліну Рузвельту, який, маючи більшість у Конгресі, проголосив комплекс заходів з державно-монополістичного регулювання економіки, що дозволив поступово нормалізувати становище в країні. «Новий курс» Рузвельта став початком перетворення США в соціально орієнтовану державу, включаючи підтримку безробітних, створення робочих місць, реорганізацію підприємництва, скороченя робочого дня, підвищення мінімальної зарплати, добровільну трудову повинність, обмеження конкуренції.

Федеральний уряд, до тих пір не наділений правом надавати допомогу по безробіттю, отримав можливість виділяти значні кошти для підтримки безробітних. Починаючи з листопада 1933 року було створено більше 4 мільйонів робочих місць, організовані трудові табори, де безробітна молодь отримала можливість брати участь у заходах з охорони навколишнього середовища, а наданий банкам урядовий кредит посприяв поверненню до них довіри населення і поповненню їх рахунків.

У сільському господарстві завдяки виплатам фермерам спеціальних компенсацій було обмежено надлишкове перевиробництво і скорочено оброблювані площі. Всі ці заходи сприяли підвищенню курса долара, а національний закон про активізацію будівництва посприяв росту промислового виробництва і рівня зайнятості. Одночасно держава вводила жорсткий контроль за верхнім рівнем зарплати, реорганізувала всю систему виробництва, залучивши до його контролю профспілки і державні органи.

Все це дозволило уряду Рузвельта за п'ять років подолати наслідки Великої депресії, а мілітаризація економіки з початком Другої світової війни ліквідувала недовантаженість промислових підприємств, безробіття і стимулювала економічний підйом.