13 листопада 1918 року «Тимчасовим основним законом» (малою конституцією ЗУНР) затверджено Державний секретаріат ЗУНР, як найвищий виконавчий і розпорядчий орган Західноукраїнської Народної Республіки. 
Створений у Львові 9 листопада 1918 року Українською Національною Радою ЗУНР.
Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі й охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття.
Затверджено герб держави - золотий лев на синьому тлі, та прапор - блакитно-жовтий.
Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Цього ж дня Тимчасовий основний закон ЗУНР був доповнений законом про організацію війська.
Голова Державного секретаріату, державний секретар фінансів — Кость Левицький.Державні секретарі:
військових справ — Дмитро Вітовський,внутрішніх справ — Лонгин Цегельський,закордонних справ — Василь Панейко, Степан Витвицькийсудівництва — Сидір Голубович,земельних справ — Степан Баран, Михайло Мартинецьторгівлі та промислу — Ярослав Литвинович,шляхів — Іван Мирон,
пошти і телеграфу — Олександр Пісецький,охорони здоров'я — Іван Куровець,освіти та віросповідання — Олександр Барвінський,громадських робіт — Іван Макух,праці й суспільної опіки — Антін Чернецький,продовольства (Харчовий уряд) — Степан Федак. Уряд вживав конкретних дій щодо об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Після втрати державної території в липні 1919 році (внаслідок окупації Польщею) керівництво ЗУНР перебувало у Кам'янці - Подільському, від листопада 1919 року — в еміграції.
1 серпня 1920 року
Є. Петрушевич сформував у Відні закордонний (екзильний) уряд ЗУНР.
Після рішення Ради послів держав Антанти включити Східну Галичину до Польщі цей уряд припинив існування 15 березня 1923 року.
Коментарі
Дописати коментар