"Часослов"

 

"В цей день 1616 року вийшов "Часослов" - перша друкована книга Київщини, що побачила світ у лаврській друкарні.

Книга була надрукована у типографії Києво-Печерської Лаври на папері Радомишльської папірні (однієї з перших в Україні), яка поставляла папір для Києво-Печерської Лаври. Засновником друкарні Києво-Печерської лаври (1615) був Єлисей Плетенецький.

Як відомо, початок українському друкарству поклав у 1574 році першодрукар Іван Федоров. Першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів (друкарня львівського братства розпочала діяльність на основі Федорівської друкарні в 1591 році). Головним помічником архімандрита в роботі над "Часословом" став Захарія Копистенський. Саме він написав другу, після Плетенецького, передмову до книги. Автором гравюр до "Часослова" став Памво Беринда.

Особливістю київського "Часослова" є поміщені в нього пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, митрополитам київським Петру і Олексію. Друк книги дозволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге – зробити її більш масовим явищем. 100 примірників на той час, а саме таким накладом вийшов "Часослов", – це велика цифра, адже книги були рукописними, і друк "Часослова" став проривом у просвітництво і культуру. Він став головною книгою для священнослужителів того часу.

"Часослов" є також пам’яткою історії української мови, зокрема, релігійного стилю. Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Також є історичні свідчення, що "Часослов" довгий час виконував функції підручника. Примірник "Часослова", як і багатьох інших українських стародруків та інших пам’яток, зберігається у фондах Російської державної бібліотеки у Москві."