Іван Пулюй

 

Іван Пулюй — винахідник X-променів, видатний фізик, перекладач Біблії та науковий просвітник, чия багатогранна діяльність залишила глибокий слід у науці та культурі.

Він народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині. Після закінчення Тернопільської гімназії вступив до Віденського університету, де спочатку вивчав теологію, а згодом захопився фізикою та математикою. У 1876 році здобув ступінь доктора філософії у Страсбурзькому університеті.

Пулюй зробив значний внесок у дослідження електричних розрядів у газах та вакуумній техніці. Він розробив нові типи ламп та вакуумних приладів, які використовувалися в багатьох країнах Європи. Ще до офіційного відкриття рентгенівських променів він створив власну лампу для отримання рентгенівських знімків, випередивши відкриття Вільгельма Рентгена.

У 1884 році Іван Пулюй переїхав до Праги, де понад тридцять років працював професором Празького політехнічного інституту, обіймаючи посади ректора та декана фізичного факультету.

Окрім наукової діяльності, Пулюй був активним громадським діячем. Він підтримував український національний рух, був членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка та інших українських організацій, брав участь у виданні наукових і культурних праць українською мовою.

Іван Пулюй також відомий як перекладач Біблії українською мовою. Разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким він здійснив один із перших повних перекладів Святого Письма, що базувався на оригінальних давньогрецьких та давньоєврейських текстах. Його робота над перекладом тривала багато років, і він особисто опрацьовував наукову та стилістичну точність тексту. Завдяки їхній спільній праці українці вперше отримали повноцінне видання Біблії своєю мовою, яке було видане у 1903 році та стало основою для подальших україномовних перекладів.

Помер Іван Пулюй 31 січня 1918 року в Празі, залишивши по собі багату спадщину в науці та культурі. Його життя та діяльність є яскравим прикладом служіння науці та рідному народові.