Петро Болехівський-Боян

 Петро Болехівський-Боян

Петро Болехівський-Боян (справжнє прізвище — Болехівський; 7 грудня 1910, с. Біла, Чортківського району Тернопільської області — січень 1995, м. Ґлендейл, штат Каліфорнія, США) — український оперний співак (баритон), композитор, громадський діяч. Член ОУН (1931; псевдо «Прометей»).Ще 1928 року стає учасником Української Наддніпрянської капели під керівництвом Олександра Тимченка. Протягом 1930—1932 років навчався в Стрийському музичному інституті ім. Миколи Лисенка. Керував в тому часі до повітового свята хором «Просвіти» «Сокіл». Закінчив Вищий музичний інститут у Львові (сучасна Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка (1938). Організовував хори, оркестри на Чортківщині. 1939 року дебютував на сцені міланського театру «Ла Скала» (Італія).Повернувшись на батьківщину, продовжував підпільну діяльність в ОУН. У травні 1943 в Тернополі заарештований гестапо, згодом вивезений до концтабору Аушвіц (Німеччина). В концентраційному таборі перемагав знущання грою в табірному духовому оркестрі — учасниками останнього були ув'язнені музики з найкращих європейських оркестрів. Автор низки пісень, найкращі з яких увійшли до книги «Пісні і спогади бандерівця» (Тернопіль, 1995). У 1990 році вийшла друком книга-спомин про Аушвіц «В боротьбі за українську державу».