Володимир Мономах

 

Він був онуком Ярослава Мудрого, мав візантійське коріння по матері та здобув освіту, гідну найкращих європейських традицій. Володимир Мономах — князь, який увійшов в історію не лише як вправний воїн і стратег, а й як мудрець, реформатор і перший київський «євроінтегратор».

Він знав п’ять мов, з юності брав участь у походах — перший бій пережив у 12 років. У 15 — вже воював з половцями на річці Альта. Загалом за життя Мономах здійснив понад 80 військових походів і взяв у полон понад 300 половецьких ханів.

Володимир двічі був одружений. Його першою дружиною стала англо-саксонська принцеса Ґіта, дочка короля Англії Гарольда ІІ. Їхній син, Мстислав Великий, був одружений із донькою шведського короля. Донька Мономаха стала королевою Данії, ще одна — дружиною імператора Священної Римської імперії. Родинні зв’язки князя охопили всю Європу — Русь стала помітним гравцем на політичній мапі континенту.

Мономах отримав престол у Києві вже у зрілому віці — після смерті Святополка, у 1113 році. Але навіть до того він активно впливав на політичне життя Русі. Саме він домігся ухвалення «Уставу Володимира Всеволодовича» — доповнення до «Руської правди», яке обмежувало лихварство й забороняло продавати людей у рабство за борги.

Його перу належить «Повчання дітям» — текст, що поєднує життєву філософію, моральні настанови, погляди на владу й духовність. Це одне з найяскравіших літературних джерел Київської Русі.

Володимир Мономах збудував міст через Дніпро, розвивав дипломатію, придушував князівські чвари, боровся за єдність Русі. За його правління держава переживала період стабільності, зростання авторитету Києва та припинення міжусобиць.

Він прожив довге як на ті часи життя — 72 роки. Після смерті у 1125 році був похований у Софійському соборі, залишивши Русь згуртованішою, ніж вона була до нього.

Його справу продовжив син Мстислав Великий.