11 липня 969 року відійшла у вічність княгиня Ольга

 

11 липня 969 року відійшла у вічність княгиня Ольга.

За літописом, її поховали в храмі, який вона сама збудувала. І — що важливо — поховали за християнським обрядом. Вона стала першою християнкою на Русі серед князів.

Але до цього був ряд серйозних подій.

Це та сама Ольга, чий чоловік — князь Ігор із так званої династії Рюриковичів — загинув у страшний спосіб: древляни розірвали його між деревами за надмірну жадібність.

І Ольга помстилася так, як помстилася би лише жінка, яка втратила чоловіка — і взяла трон у свої руки.

Її чотири кроки помсти увійшли в історію.

Перша: 20 найзнатніших древлянських послів закопані живцем.

Друга: нова делегація — спалена в лазні.

Третя помста: попросивши древлян справити тризну на місці загибелі Ігоря, під час тризни «спочатку звеліла княгиня отрокам своїм напоїти древлян, а потім вбити їх. І посікли їх п'ять тисяч», пише літопис.

До речі, є урочище Тризна біля села Біловіж в Рівненській області, і річка Тризна, яка протікає через це село. Саме там, за народними переказами, і стратили древляни князя Ігоря.

Четверта помста: облога Коростеня. Ціле літо (!) — і хитра, страшна розплата.

Під час облоги Коростеня в 946 році Ольга, не зумівши взяти місто приступом, простоявши під містом «ціле літо» (що означало можливо і рік), запропонувала древлянам дати їй від кожного двору по троє голубів і по троє горобців.

Сказавши: «Бо не хочу я тяжкої данини накладати на вас, як ото чоловік мій, а свого прошу у вас малого. Знемоглися бо ви в облозі, тож дайте мені се мале».

Але отримавши голубів та горобців, наказала прив'язати до кожного трут, а як смеркне — трут підпалити й випустити птахів. Ті полетіли назад в свої домівки.

«І не було жодного двора, де б не горіло, і не можна було погасити, бо палало з усіх боків. Тоді побігли люди з міста, а Ольга наказала воїнам їх ловити: одних убивати, а інших брати у полон. Так узяла княгиня місто хитрощами, старійшин його спалила, багато людей побила, декого віддала у рабство, а решту примусила платити тяжку данину».

Так про це написав літописець Нестор у «Повісті минулих літ».

Коростень впав.

І вже після того — Ольга хрестилася.

Пішла до Константинополя, стала Оленою в хрещенні.

Але історія пам’ятає її і як християнку, і як ту, що спалила Коростень.