Верховна Рада України ухвалила історично важливий закон, який визнає примусове переселення українців з території Польської Республіки у 1944–1951 роках депортацією - незаконною і злочинною дією, що порушувала права людини.
Закон 2038 Д передбачає відновлення прав депортованих осіб, включаючи:
матеріальну та моральну компенсацію,надання соціальних пільг. Поляки не хочуть згадувати про замордованих селян пацифікацією. Закатованих українських активістів у концтаборі Береза-Картузька за любов до України. Чомусь забувається, як палали православні храми і силою навʼязувався католицизм, у вже ніби світському та секуляризованому світі де питання віри належить вільному вибору громадянина. Забули поляки, як силою закривали та спалювали українські школи на Галичині та Волині, а вчителів відсилали до концтаборів. Забула Польща, як забирала землі у селян і роздавала їх своїм військовим під час політики осадництва.
Коли сьогодні міністр освіти Польщі говорить, що ми маємо переписати свої підручники з історії України, бо вони не відповідають концепції бачення Волинської трагедії поляками, то єдине що ми можемо зробити - послати поляків під три чорти і згадати всі вище перелічені факти нашої спільної історії.
Все, що сталося на Волині це історичний принцип причини і наслідку. Поки польський істеблішмент не перестане маніпулювати на питанні Волині, то нам немає про що з ними говорити.
Якщо вже мова почала заходити про підручники з історії, то адекватний міністр освіти України згадав би полякам про концепцію висвітлення діяльності Богдана Хмельницького і багатьох інших українських діячів. Про замовчування операції «Вісла», політики пацифікації та осадництва у підручниках історії де поляки білі та пухнасті, а українці фашисти та нацисти. Але в нас немає притомного міністра освіти в Україні…
Коментарі
Дописати коментар