Київська Русь — це не початок, а лише один із могутніх етапів.

 

Коли говоримо «історія України», не слід починати з Київської Русі. Наша земля має значно глибші корені. Тут жили цілі цивілізації задовго до появи перших літописів.

Понад 7000 років тому у Подніпров’ї й на Поділлі розквітала Трипільська культура — одна з найрозвиненіших у тодішній Європі. Її носії створювали гігантські протоміста, знали орне землеробство, виготовляли неймовірно складну кераміку, мали свої символи та ритуали. Їхні спіральні орнаменти досі вражають сучасних дизайнерів.

Згодом на ці землі прийшли скіфи — вправні вершники, воїни й ювеліри, яких описував Геродот. Їхні золоті прикраси — це не просто мистецтво, це міф у металі. Після них — сармати, войовничі кочовики, що залишили по собі кургани й легенди. Потім — анти, готи, гуни, аварами та ще десятки племен. А вже між V і VII століттями з’являються слов’яни. Але навіть тоді вони не приходять на порожнє — вони приходять у землю, що вже багато тисячоліть жила своїм ритмом, пам’яттю й культурою.

Тож Київська Русь — це не початок, а лише один із могутніх етапів. До неї тут жили ті, хто заклав фундамент української землі ще до того, як з’явились назви.