Історія, яку ми забуваємо: день, коли Пилип Орлик змусив Петра І капітулювати
23 липня 1711 року, поблизу молдавського міста Ясси, трапилося дещо надзвичайне. Уявіть собі: грізний цар Петро І, який ще недавно переможно крокував Європою, опинився у пастці, оточений козаками, татарами, турками та шведами. І саме тоді, коли здавалось — усе пропало, він змушений був підписати Прутський договір. Це була дипломатична поразка, яку в Росії намагаються не згадувати.
Після Полтавської битви 1709 року, здавалось би, доля козацької державності була вирішена. Мазепа помер, Карл XII втік до Бендер. Але боротьба не завершилася — її підхопив гетьман у вигнанні Пилип Орлик.
У 1711 році він разом із союзниками — Карлом XII, Кримським ханом Девлет-Гераєм II, запорожцями на чолі з Костем Гордієнком та турецьким султаном — організував спільний похід проти Петра I. Московське військо зайшло глибоко на територію Молдавії — і саме там опинилося в пастці.
Прутський договір: поразка, захована під куполами
Петро І, щоб урятувати себе та військо, мусив іти на принизливі умови:
Віддати Туреччині фортецю Азов, яка була стратегічним вікном до Чорного моря.
Зруйнувати укріплення — Таганрог, Кам’яний Затон і Новобогородицьку.
Припинити втручання у справи Речі Посполитої та визнати незалежність козаків, що перебували під турецьким і кримським протекторатом.
Вивести московські війська з земель запорожців і союзних козаків.
Заборонити собі мати посла в Стамбулі, тим самим фактично визнавши, що Туреччина має більший вплив у регіоні, ніж Московія.
Забута перемога: чому Пилип Орлик — герой тіней
Сьогодні про цю подію рідко говорять. Та уявіть собі, який це був дипломатичний тріумф: козак у вигнанні змусив російського царя відступити! Пилип Орлик показав, що Україна навіть у найважчі часи може диктувати свої умови, якщо має союзників і волю до боротьби.
Це ще одне свідчення того, що історія українського опору імперії почалась не вчора — і тривала навіть тоді, коли здавалось, що все втрачено.
Коментарі
Дописати коментар