«БАБИН ЯР ПОМСТИВСЯ…»
13 березня 1961 року Київ пережив одну з найстрашніших техногенних катастроф у своїй історії — Куренівську трагедію.
Це була трагедія, яка не стала випадковістю. Вона стала наслідком рішень влади, байдужості до людського життя і намагання стерти пам’ять.
У 1950-х роках радянська влада вирішила ліквідувати Бабин Яр — місце масових розстрілів сотень тисяч людей під час нацистської окупації. Замість пам’яті про жертв планували створити парк «культури та відпочинку» з атракціонами і танцмайданчиками.
Для цього яр почали засипати відходами Петровських цегляних заводів. Більше десяти років через трубопроводи в яр закачували піщано-глиняну пульпу.
Площа намиву сягнула майже 1 км², а шар відходів подекуди досягав 30 метрів.
Утримувати цю масу мала звичайна земляна дамба.
13 березня 1961 року вона не витримала.
О 6:45 почалося руйнування дамби, а о 8:30 її прорвало.
Величезний вал бруду висотою до 14 метрів і шириною близько 20 метрів зі швидкістю 3–5 метрів за секунду ринув вниз.
Грязьовий потік зносив усе на своєму шляху:
житлові будинки
промислові будівлі
автомобілі
дерева
навіть 10-тонні трамваї
Усього за пів години пульпа затопила територію площею близько 30 гектарів — район від парку імені Фрунзе до Подільського узвозу.
Найбільше постраждали:
трамвайне депо
стадіон «Спартак»
житлові квартали Куренівки.
Ситуацію погіршило те, що електропостачання не відключили вчасно, і багато людей у трамвайному парку загинули від ураження струмом. Кілька працівників депо ціною власного життя змогли відключити підстанцію і врятували інших.
Пульпа швидко застигала і перетворювалася на тверду масу, мов камінь, ховаючи під собою людей, будинки і техніку.
Замовчана трагедія
Радянська влада зробила все, щоб приховати масштаби катастрофи.
У Києві відключили міжміський і міжнародний зв’язок.
Про трагедію по радіо повідомили лише 16 березня.
Панахиди були заборонені.
Загиблих ховали на різних кладовищах міста і області.
Офіційно оголосили про 145 загиблих.
Історики ж вважають, що реальна кількість жертв могла перевищувати 1500 людей.
Було зруйновано:
68 житлових будинків
13 адміністративних будівель
понад 450 житлових приміщень
Більше 1200 людей залишилися без житла.
Постраждалим виплатили компенсації — приблизно 200 карбованців сім’ям загиблих, а деяким видали ордери на квартири.
«Бабин Яр помстився»
Серед киян тоді поширилася фраза:
«Бабин Яр помстився».
Люди вірили, що трагедія стала страшною платою за намагання забудувати місце масових поховань, за спробу приховати пам’ять про злочини нацизму.
Сьогодні ми можемо говорити про це відкрито.
Можемо згадувати тих, чиї життя забрала Куренівська трагедія.
Вічна пам’ять усім загиблим.
Коментарі
Дописати коментар