ТАБУ НА НАШУ ІСТОРІЮ

 

ТАБУ НА НАШУ ІСТОРІЮ

Цікаве питання поставили читачі сторінки: якщо Добриня і Малуша — діти древлянського князя Мала, представники саме словʼянського народу, то чому в наш час ми майже не зустрічаємо таких імен?

Церковна політика витіснення.

Відомо, що церква системно витісняла давні слов’янські імена. Кожного, хто охрещувався, змушували брати “канонічне” християнське ім’я.

Князь Володимир став Василем, княгиня Ольга — Оленою, а Богдан Хмельницький — Зіновієм.

Табу на древлянську династію.

Імена нащадків князя Мала фактично були заборонені.

Це відображено навіть у билинах, в яких є привʼязка Добрині до Муромця. Добриню називають Никитичем, а Іллю Муромця — Никитою Залішаниним,

У билині є пряма вказівка на заборону навіть згадки імені Іллі:

“А хто пом’яне у нас та Іллю Муромця —

То такого у нас та судом судити…

Очі яснії виймати його косицями…”.

Гіпотеза Дмитра Прозоровського.

Історик XIX ст. Прозоровський ототожнював Муромця з князем Малом.

Згідно билин, коли Муромець прибув до Києва, там його ніхто не знав, окрім Добрині.

Прозоровський це порівнює з можливим поверненням в Київ із заслання князя Мала — на весілля його дочки Малуші з князем Святославом. І зрозуміло, що в Києві Мала ніхто не знав, — окрім Добрині.

Стирання слідів древлян.

В рамках династичної боротьби знищувалась пам’ять про древлянську гілку. Навіть назви міст перекручувались у літописах:

• Коростень → Крестьяновець,

• Овруч → Гурчевець,

• Олевськ → Оріховець.

Топоніми підтверджують словʼянське коріння імен

Назви населених пунктів донині зберігають памʼять про Малушу і Добриню:

• Малин, Малушка, Малинськ, Малушине, Милуші — у Житомирській, Рівненській, Сумській, Волинській областях і навіть у Болгарії;

• Добринь, Добринів, Добрунь, Добринівці, Дубриничі (Добриничі) — в різних частинах України та сіверської Брянщини.

Спроби знівелювати історичну тяглість

Сьогодні бачимо хвилю нападів на постаті Добрині, Малуші і самого Володимира Великого — як з боку російських “істориків”, так і деяких українців, які просувають думку, ніби ці особи не були словʼянами чи діяли “проти словʼян”.

Але за цим — системна робота кремлівських ідеологів, які прагнуть стерти з нашої памʼяті доварязьку історію, аби привласнити саму Русь як частину московської версії минулого.

Однак наша історія починається не з Рюриковичів, а з наших власних князів, родів і держави.

Більше про це — у книгах «Від Русі до України. Відновлення історії» та «Чий Крим. 

На картинці — варіант інтерпретації картини Малуші з сином Володимиром.