6 липня 1944 року на горі Лопата в Карпатах розпочався один із найбільших боїв Української повстанської армії проти військ нацистської Німеччини.

 

«Радянська, а сьогодні й російська пропаганда десятиліттями повторює міф про нібито "союзництво" УПА з гітлерівцями.

Але тоді виникає просте запитання: якщо це було так, навіщо німці кинули проти українських повстанців сили трьох дивізій?»

Відповідь дає сама історія.

6 липня 1944 року на горі Лопата в Карпатах розпочався один із найбільших боїв Української повстанської армії проти військ нацистської Німеччини.

Близько 600 бійців куреня «Скажені» та інших відділів УПА під командуванням 29-річного хорунжого Василя Андрусяка — «Різуна» прийняли бій із силами трьох німецьких дивізій та угорського полку.

Андрусяк був одним із найталановитіших командирів УПА. Попри молодий вік, він здобув репутацію блискучого тактика, який умів нав'язувати противнику свої умови бою. Побратими згадували його як надзвичайно сміливого командира, який особисто перебував на найнебезпечніших ділянках і завжди йшов попереду своїх бійців.

Ще у юності Василь Андрусяк довів, що боротьба за Україну для нього була справою всього життя. У 1933 році він разом із друзями вивісив синьо-жовтий прапор над поштою в рідному Снятині. За це польська влада ув'язнила юнака на кілька місяців і виключила з гімназії. Пізніше його неодноразово переслідували і польська поліція, і радянські спецслужби. Брата Андрусяка більшовики розстріляли, а рідних депортували до Сибіру.

Військовий талант «Різуна» формувався не випадково. Він очолював підпілля ОУН на Покутті, а з початком німецько-радянської війни певний час перебував у батальйоні «Роланд». Проте після того, як нацисти почали масові арешти українських націоналістів і відмовилися визнавати Акт відновлення Української Держави, Андрусяк залишив службу й повернувся до підпільної боротьби. Для нього стало очевидно: Третій Рейх так само не збирається допустити існування незалежної України.

У перший день бою повстанці блискавично атакували німецьку колону, захопивши три вантажівки зі зброєю, боєприпасами та спорядженням. Полонений німецький офіцер повідомив про підготовку масштабного наступу. Командири УПА вирішили прийняти бій, використавши головну перевагу — знання місцевості.

Знаючи, що ворог має значну перевагу в людях і техніці, Андрусяк зайняв оборону на вигідних висотах гори Лопата. Повстанці використали складний гірський рельєф і навіть старі австро-угорські укріплення часів Першої світової війни. Це дозволило значно меншому за чисельністю підрозділу ефективно стримувати наступ добре озброєних німецьких частин.

8 липня німці підтягнули артилерію, міномети та за підтримки угорських підрозділів розпочали масштабний штурм. Після кількох невдалих атак вони навіть намагалися обійти українські позиції з флангів, однак і цей задум провалився.

Наступного дня, коли німці вкотре пішли в атаку, дійшло навіть до рукопашних сутичок. Скориставшись тим, що противник зосередився біля підніжжя гори, Андрусяк сформував ударну групу, яка несподівано вдарила по ворогу з тилу. Після цього повстанці ще кілька днів влаштовували засідки на німецькі автоколони та комунікації, змушуючи окупантів відмовитися від подальшого наступу.

Запеклі бої тривали десять днів — до 16 липня. За різними оцінками, німецькі війська втратили від 200 до 450 солдатів, тоді як втрати УПА становили близько 30 бійців.

Особливо цинічно міф про «союзництво» УПА з нацистами звучить від спадкоємців радянської пропаганди. Адже саме СРСР і Третій Рейх у 1939 році підписали пакт Молотова—Ріббентропа, домовилися про поділ Східної Європи та вже за кілька тижнів спільно розчленували Польщу. До червня 1941 року між двома тоталітарними режимами тривала активна економічна й політична співпраця. Натомість УПА, створена пізніше, вела збройну боротьбу як проти нацистської Німеччини, так і проти радянського режиму за право України бути незалежною.

Через півтора року після бою на горі Лопата Василь Андрусяк загинув у бою з військами НКВС. Йому було лише 30 років. Посмертно командира нагородили Золотим Хрестом бойової заслуги УПА І класу.

Бій на горі Лопата — одна з тих сторінок нашої історії, які найкраще руйнують пропагандистські міфи. Бо факти промовистіші за будь-які вигадки.

Слава Героям України!