Теофіл Дорофійович Копистинський

 

Коли в Мілані шукали найкращий спосіб урятувати «Таємну вечерю» Леонардо да Вінчі, до числа найкращих проєктів потрапила й робота українця Теофіла Копистинського.

5 липня минає 110 років від дня смерті Теофіла Копистинського (1844–1916) — українського художника, портретиста, іконописця та одного з найвидатніших реставраторів свого часу.Теофіл Дорофійович Копистинський (15 квітня 1844, Перемишль — 5 липня 1916, Львів) — видатний український художник-реаліст, майстер портретного та релігійного живопису, ілюстратор та реставратор. Його творчість відіграла значну роль у розвитку реалістичного напряму в українському мистецтві Галичини другої половини XIX — початку XX століття, підкреслюючи національну самобутність та культуру українців.

 Життєпис та освіта

• Походження: Народився у Перемишлі (нині Польща), закінчив місцеву вчительську семінарію та деякий час учителював.
• Навчання: Завдяки фінансовій підтримці мецената графа Володимира Дідушицького зміг здобути професійну художню освіту.
• Академії: Протягом 1868–1871 років навчався у Краківській школі малювання і живопису, а у 1872 році — у Віденській академії образотворчого мистецтва.
• Львівський період: Більшу частину свого життя провів і пропрацював у Львові. Помер у 1916 році, похований на Личаківському цвинтарі
• 5 липня минає 110 років від дня смерті Теофіла Копистинського (1844–1916) — українського художника, портретиста, іконописця та одного з найвидатніших реставраторів свого часу.
  У його житті був епізод, який багато говорить про характер цієї людини. Майже 12 років він щотижня залишав своє помешкання у Львові й вирушав до Миколаєва (Львівська область), щоб працювати над іконостасом церкви Святого Миколая. Не заради гучної слави чи визнання. Просто тому, що вірив: справжнє мистецтво здатне пережити століття, якщо знайдеться той, хто його збереже.
  Народився у Перемишлі в родині, де шанували українську історію й культуру. Після кількох років роботи сільським учителем завдяки підтримці мецената Володимира Дідушицького зміг навчатися у Кракові та Віденській академії образотворчих мистецтв. Саме там сформувався майстер європейського рівня, який свідомо присвятив свій талант Україні.
  Для більшості це були старі ікони, потемнілі фрески й пошкоджені іконостаси. Для Теофіла Копистинського — безцінні пам'ятки, які ще можна було врятувати. Він уважно досліджував причини їхнього руйнування й робив усе, щоб зберегти їх для наступних поколінь.
  За життя він відреставрував понад 150 ікон і картин, працював у храмах Львова, Кракова та Лежайська. Його професійний авторитет був настільки високим, що проєкт українського художника увійшов до числа найкращих під час міжнародного конкурсу з реставрації знаменитої «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі.
  Та Копистинський був не лише реставратором. Він викладав малювання, оформлював дитячий журнал «Дзвінок», створив знамениті ілюстрації до франкового «Лиса Микити» та українського перекладу «Дон Кіхота», писав портрети українських історичних діячів — Петра Могили, Костянтина Острозького, Петра Конашевича-Сагайдачного та багатьох своїх видатних сучасників. А наприкінці життя завершив символічне полотно «Воскресіння України» — ніби підсумував усе, у що вірив.
  5 липня 1916 року Теофіл Копистинський відійшов у засвіти. Його поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.
  Він залишив після себе не лише власні картини. Він залишив нам можливість і сьогодні дивитися на сотні ікон, фресок і образів, які без його праці могли назавжди зникнути. Саме в цьому, мабуть, і полягає найбільша спадщина митця.