14 серпня 1775 року російська імператриця видала маніфест про знищення памʼяті про Запорізьку Січ.
Маніфест Катерини II мав офіційну назву — «Об истреблении Запорожской Сечи».
Цей юридичний документ став фінальною крапкою в існуванні української козацької автономії, офіційно проголосивши знищення Січі через два місяці після її фактичного військового руйнування у червні 1775 року.
Основні положення та цинізм документу полягав у тому, що Катерина наказувала знищити Січ «із викоріненням на майбутній час і самої назви запорозьких козаків»:
«Мы восхотели через сие объявить во всей Нашей Империи к общему известию, что Сечь Запорожская в конец уже разрушена, со истреблением на будущее время и самого названия Запорожзких Козаков…».
Росія намагалася стерти навіть згадку про козацтво з історичної пам'яті.
Це відбулося через рік після того, як запорожці допомогли виграти чергову війну із турками.
Через рік після підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору, яким Кримське ханство оголошувалося незалежним від Османської імперії і фактично потрапляло в залежність від Росії.
Січ стала не потрібною, січовиків назвали «бандою п’яниць і розбійників».
«Вдячність» Катерини II українським козакам за перемогу над Туреччиною була безмежною.
Вона направила до оплоту козацької вольності корпус генерала Петра Текелія. Корпус налічував 10 піхотних і 13 донських козацьких полків, 8 полків регулярної кінноти, 20 гусарських і 17 пікінерських ескадронів.
Останнього кошового отамана Петра Калнишевського заарештували та заслали до Соловецького монастиря, де він провів в ув'язненні 25 років.
Під час ліквідації Запорізької Січі у 1775 році разом із кошовим отаманом Петром Калнишевським було заарештовано та репресовано вищу козацьку старшину, зокрема військового суддю та військового писаря.
Військовий суддя Павло Головатий був засланий на довічне ув'язнення до Тобольського Знаменського монастиря у Сибіру.
Військовий писар Іван Глоба засланий на вічне поселення до Михайло-Архангельського монастиря у місті Туринськ (зараз Свердловська область, Росія).
Усе величезне особисте майно та грошові заощадження Головатого і Глоби були конфісковані на користь імперської казни.
А історія на землях Запорізької Січі, згідно з указом Катерини ІІ, почала писатися заново, з нуля.
І такою вона є й донині.
Не зважаючи на те, що йде 13 рік війни Путіна за нібито російську Новоросію, створену Катериною ІІ.
І тільки вчора місто Дніпро нарешті звільнили від імперської дати «заснування».
А інші міста Сходу і Півдня України так і залишаються в орбіті російської міфотворення.
Детальніше про нашу втрачену історію — у книгах «Чий Крим. Війни в степах України»,
«Від Русі до України. Відновлення історії» та в першому російськомовному виданні цієї книги «Русь-Украіна. Факти і сенсації».
Замовляйте книги на сайті
Або надсилайте на сторінку повідомлення з даними відправки.
Відправляємо в день замовлення.
Підтримайте нас, поставивши лайк, репост або комент, що збільшить кількість переглядів і тим самим підніме важливість теми нашої історії.
Разом повернімо нашу історію!
Коментарі
Дописати коментар