ЧОМУ УКРАЇНЦЯМ ДОВОДИТЬСЯ ПОЯСНЮВАТИ, ХТО МИ?
Українці — не молода політична нація, яка виникла разом із сучасною державою.
Українці — автохтонна етнічна нація, яка зберегла на своїй землі тисячолітню культурну, мовну та державницьку спадщину.
Але є проблема.
Протягом століть змінювалася назва, якою наш народ себе означував.
І сьогодні саме ця зміна дозволяє декому відсікати Україну від значної частини її власної історії.
ДОКАЗИ, ЯКІ ЛЕЖАТЬ У КОЖНОГО В КИШЕНІ
Вся офіційна атрибутика України прямим текстом вказує на Русь:
Герб України — це герб Русі.
Назва національної валюти — гривня — ідентична від назви грошової одиниці Русі.
А тепер подивіться, кого Україна помістила на свої гроші.
ХТО НА ГРИВНЯХ
Володимир Великий — князь Русі.
Ярослав Мудрий — князь Русі.
Богдан Хмельницький — русин, який вважав себе нащадком сарматів. У документах його доби прямо звучить: «наш руський народ».
Іван Мазепа — належав до руської шляхетсько-козацької традиції.
Іван Франко наприкінці XIX століття прямо писав:
«Я русин».
І ще конкретніше:
«Почуваю себе русином і по змозі й силі своїй працюю на Русі».
Михайло Грушевський принципово не відриває Україну від Русі. Назва його фундаментальної праці говорить сама за себе — «Історія України-Руси».
Тарас Шевченко зробив Україну центральним образом своєї творчості, але етнонім «українці» у його текстах відсутній. За його життя руська/русинська назва ще продовжувала існувати.
Леся Українка жила в час переходу, коли поряд із давньою руською/русинською традицією утверджувалася назва «українці».
Григорій Сковорода — русин, походив із козацького середовища й жив у час, коли співіснували назви Русь, Мала Русь та Україна.
Володимир Вернадський називав себе «русским», але сам принципово наголошував:
«Русский и великоросс — разное».
Його батьківська лінія йде від шляхтича, який воював у війську Богдана Хмельницького проти поляків.
Отже, на українських грошах йде руська історична традиція.
РУСЬКА НАЗВА НЕ ЗНИКЛА
Понад шість століть після Володимира Великого назва Русь усе ще залишалася живою політичною назвою нашої державницької традиції.
1658 року гетьман Іван Виговський та Юрій Немирич уклали з Річчю Посполитою Гадяцький договір про створення союзу трьох рівноправних держав:
Корони Королівства Польського,
Великого князівства Литовського
та Великого князівства Руського.
Наша держава мала увійти до нового союзу не під назвою «Україна», а під своєю історичною назвою — ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ.
Це надзвичайно важливо для розуміння тогочасної ідентичності.
У XVII столітті Русь залишалася назвою нашої історичної та політичної спадщини.
ХТО ЗАБРАВ ІМ’Я РУСІ?
Після поразки Івана Мазепи та подальшої ліквідації української автономії, можливості самостійно формувати власну державну ідентичність різко звузилися.
У 1721 році Московське царство назвало себе Російською імперією.
Назва «Росія», що походить від грецької форми назви Русі, стала офіційною назвою держави з політичним центром у Москві.
Зберегти нашим предкам за собою ім'я «Русь» під владою Москви було фізично й політично неможливо.
Щоб чітко відмежуватися від загарбника, відбувся перехід до самоназви — українці, а нашої землі — Україна.
У результаті виник історичний парадокс.
НЕБЕЗПЕКА ІСТОРИЧНОЇ АМНЕЗІЇ
Сьогодні ця зміна назви створює небезпечну пастку.
Західний світ не бачить прямого зв'язку між словами «Rus» та «Ukraine» і сприймає нас як молодий етнос без середньовічної державності.
Сусідні держави відсікають нашу спадщину, сприймаючи її як щось спільне або нічийне, що породжує територіальні та культурні претензії.
Нам висувають маніпулятивні концепції про «вигадану націю українців» або про «один народ».
Після потрапляння під владу Москви назва «Україна» рятувала нашу ідентичність від поглинання імперією.
Але зараз ми незалежна держава, яка виборює своє право найбільшою ціною.
І ми не повинні віддавати назву своєї спадщини, на символи якої офіційно спираємось.
Українець — це і є той самий історичний русин (Ruthenian).
Це не просто розмова про минуле.
Це захист нашого майбутнього та нашого права на власній землі.
Сьогодні світ бачить, що середньовічна Русь є передісторією Росії.
Русь практично в усіх словниках перекладається як Росія.
Це формує уявлення в світі про те, хто має права на історичну, культурну спадщину Русі — і право на територію.
Коментарі
Дописати коментар