Пліснеське городище у світлі нових досліджень

 

Пліснеськ: зникле місто зі «Слова о полку Ігоревім», яке стоїть у полі біля Підгірців

Коли туристи приїжджають до села Підгірці на Львівщині, вони зазвичай поспішають до знаменитого замку. Проте мало хто знає, що зовсім поруч, серед полів і лісів біля витоків річки Бужок, лежить місце значно давніше і загадковіше. Тут колись стояло місто Пліснеськ, одне з найбільших поселень Русі на заході, згадане в літописах і навіть у «Слові о полку Ігоревім».

Сьогодні на місці Пліснеська немає ні мурів, ні веж, ні будинків. Лише трава, ліс і довгі земляні вали, які тягнуться кілометрами. Але для археолога ці вали розповідають цілу історію, яка тривала кілька століть.

Історія Пліснеська почалася задовго до Русі. Археологи виявили тут давньослов'янський культовий центр VII–X століть, тобто язичницьке святилище, де відбувалися обряди і жертвоприношення. Поруч досліджено поховання слов'янського часу, і серед них є ритуальні поховання, пов'язані зі святилищем. Це одне з найцікавіших свідчень дохристиянської віри наших предків.

У IX–X століттях тут виросло слов'янське городище, укріплене поселення з валами і ровами. Наприкінці X — на початку XI століття, коли ці землі увійшли до складу Русі, на городищі збудували замок. Пліснеськ поступово став одним із центрів прикарпатського краю.

Найбільшого розквіту місто досягло в XII столітті. Тоді Пліснеськ був великим і сильно укріпленим містом Галицької землі, економічним центром навколишньої округи. За різними оцінками, увесь комплекс разом з укріпленнями і поселеннями займав сотні гектарів. Тут жили ремісники, торговці, воїни і селяни, і за масштабами Пліснеськ не поступався багатьом відомим містам свого часу.

Літописи двічі згадують Пліснеськ. Під 1188 роком розповідається про невдалу спробу волинського князя Романа Мстиславича вибити з міста ворожих йому галицьких бояр та угорців. Під 1233 роком літопис згадує, як князь Данило Романович відвоював Пліснеськ у боярського роду Арбузовичів. Тобто місто було важливим об'єктом у боротьбі за владу над Галичиною.

Особливу славу Пліснеськ має завдяки «Слову о полку Ігоревім». У цьому творі є сцена віщого сну київського князя Святослава, де згадується Пліснеськ. Дослідники досі сперечаються, чи йдеться в «Слові» саме про це місто біля Підгірців, чи про якусь іншу місцевість, але сама згадка в найвідомішій пам'ятці давньої літератури надає Пліснеську особливої ваги.

Окрема перлина Пліснеська — курганний могильник. Тут налічують понад сотню курганів, частина з яких датується часом близько 1000 року. Серед поховань археологи виявили так звані дружинні поховання — могили воїнів зі зброєю, кінським спорядженням і речами, що вказують на високий статус. Вони свідчать, що в Пліснеську жила військова еліта Русі.

Доля міста виявилася трагічною. Взимку 1240–1241 років через ці землі пройшли війська хана Батия. Пліснеськ був знищений і більше не відродився як місто. Його назва збереглася лише в назві невеликого хутора, а великі вали поступово заросли лісом.

Проте Пліснеськ не зник із пам'яті. Скарбошукачі і любителі старовини цікавилися курганами ще на початку XIX століття. У 1881–1883 роках тут провів перші професійні розкопки краківський археолог Тадеуш Зємецький, а на початку XX століття городище досліджував львівський археолог Кароль Гадачек. Згодом дослідження продовжили радянські та українські археологи.

Сьогодні на території діє історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ». Розкопки тривають, і кожен сезон приносить нові знахідки. Цікаво, що дослідження тут нерідко ведуть цілі родини археологів, і справу батьків продовжують діти.

Пліснеськ важливий тим, що на одному місці можна простежити майже півтисячоліття історії наших предків: від язичницького святилища і слов'янського городища до великого міста Русі, яке загинуло під час монгольської навали. Тут історія не записана на папері, а захована в землі, валах і курганах.

Тож наступного разу, коли поїдете до Підгірецького замку, знайдіть час пройтися полями неподалік. Під вашими ногами лежатиме місто, яке згадує «Слово о полку Ігоревім».

А ви знали, що поруч з Підгірецьким замком лежить ціле зникле місто? Чи бували ви на валах Пліснеська? Напишіть у коментарях.

За матеріалами: М. Филипчук, А. Филипчук, «Пліснеське городище у світлі нових досліджень»; Р. Лівох, М. Мюллер-Вілле, дослідження дружинних поховань у Підгірцях.