Битва на Нежатиній (Ніжатиній) ниві

 


Битва на Нежатиній (Ніжатиній) ниві
— одна з найкривавіших і найважливіших міжусобних битв XI століття в Київській Русі. Вона відбулася 3 жовтня 1078 року в літописному урочищі Нежатина нива, яке локалізують в околицях Чернігова або поблизу сучасного Ніжина. Битва детально описана в «Повісті временних літ» та згадується у «Слові о полку Ігореві» Конфлікт виник через чинну тоді лествичну систему престолонаслідування, за якої молодші князі почувалися обділеними землями. На полі бою зійшлися:         

  • Коаліція старших Ярославичів (урядові війська): великий князь київський Ізяслав Ярославич, його брат — чернігівський князь Всеволод Ярославич, а також їхні сини — Ярополк Ізяславич та Володимир Всеволодович Мономах.Князі-ізгої (бунтівники): Олег Святославич (який претендував на батьківський престол у Чернігові) та Борис В'ячеславич (претендував на Смоленськ), які залучили на свій бік наймане половецьке військо.
  •  
    Перебіг та наслідки битви
    Напередодні вирішального зіткнення старші Ярославичі взяли в облогу Чернігів, мешканці якого підтримали Олега. Коли бунтівні князі підійшли на виручку місту, Ізяслав і Всеволод рушили їм назустріч. Олег Святославич, оцінивши чисельну перевагу ворога, пропонував почати мирні переговори, проте Борис В'ячеславич самовпевнено відмовився і загинув на самому початку бойових дій.                              Битва завершилася цілковитою перемогою військ Київського та Чернігівського князівств. Проте перемога далася дорогою ціною:                                                        
    1. Загибель Великого князя: Під час запеклого бою загинув київський князь Ізяслав Ярославич. Він бився пішим у лавах своєї раті, коли невідомий вершник під'їхав ззаду і вдарив його списом у плече.                                                                         Зміна влади на Русі: Після смерті Ізяслава київський престол посів його брат Всеволод Ярославич, що фактично зосередило всю повноту влади в руках однієї гілки Ярославичів.
    2. Доля Олега Святославича: Зазнавши поразки, Олег ледве врятувався втечею до Тмуторокані, а за свої подальші численні міжусобиці та залучення кочівників отримав у «Слові о полку Ігореві» прізвисько «Гориславич».

Коментарі