Народився Іван Кулик, перекладач, письменник, громадський і державний діяч
1897 народився Іван Кулик, перекладач, письменник,
громадський і державний діяч. Навчався 1911–1914 в Одеському художньому
училищі. 1914 емігрував до США. Від 1917 – у складі ЦВК, очолив Народний
секретаріат закордонних справ (Харків). 1918 спільно з В. Примаковим
брав участь у створенні бойових частин Червоного козацтва. 1918–1919
працював у Народному комісаріаті у справах національностей РСФРР
(Москва). 1920 – член Галицького ревкому. 1921–1923 – секретар
Кам’янець-Поділського міськкому КП(б)У і редактор місцевої газети
“Червона правда”, де 1921 опубліковано поезію “Зелене серце”. 1924–1926 –
консул у Канаді.
Від 1927 – голова ВУСПП, від 1934 – СПУ. Делегат 1-го з’їзду письменників СРСР; виступив із доповіддю про шляхи розвитку української літератури. Від 1935 керував Держполітвидавом України, редактор “Літературної газети”, журналу “Радянська література”. Від 1936 – голова Радіокомітету УРСР, від 1937 – директор Партвидаву УРСР. Автор збірки поезій “Мої коломийки”, “Одужання”, “В оточенні”, “Ніагара”, “Змужніла молодь”; поем “Чорна епопея”, “Карачай”, “Шістнадцять морців”; збірка оповідань та нарисів “Пригоди Василя Роленка (В країні фейкерів)”, “Чотирнадцята люлька”, “Записки консула”; публіцистичних праць і літературно-критичних статей тощо. У його творах використано раціональну образність, незвичні асоціації та звукові ефекти. Незакінчений віршований роман “Софіївка” (1929–1933) є автобіографічним. У перекладі Кулика вийшла “Антологія американської поезії” (1928). Переклав також окремі твори Е. Багрицького, М. Тихонова, Н. Бараташвілі, А. Аконяна, В. Броневського, Б. Ясенського, Дж. Тюллі. Репресований 1937. Реабілітований посмертно 1957.
Від 1927 – голова ВУСПП, від 1934 – СПУ. Делегат 1-го з’їзду письменників СРСР; виступив із доповіддю про шляхи розвитку української літератури. Від 1935 керував Держполітвидавом України, редактор “Літературної газети”, журналу “Радянська література”. Від 1936 – голова Радіокомітету УРСР, від 1937 – директор Партвидаву УРСР. Автор збірки поезій “Мої коломийки”, “Одужання”, “В оточенні”, “Ніагара”, “Змужніла молодь”; поем “Чорна епопея”, “Карачай”, “Шістнадцять морців”; збірка оповідань та нарисів “Пригоди Василя Роленка (В країні фейкерів)”, “Чотирнадцята люлька”, “Записки консула”; публіцистичних праць і літературно-критичних статей тощо. У його творах використано раціональну образність, незвичні асоціації та звукові ефекти. Незакінчений віршований роман “Софіївка” (1929–1933) є автобіографічним. У перекладі Кулика вийшла “Антологія американської поезії” (1928). Переклав також окремі твори Е. Багрицького, М. Тихонова, Н. Бараташвілі, А. Аконяна, В. Броневського, Б. Ясенського, Дж. Тюллі. Репресований 1937. Реабілітований посмертно 1957.
Джерело: www.nbuv.gov.ua
Коментарі
Дописати коментар