Кноль Марія

31 березня 1950р. московити заарештували священика УГКЦ о.Миколу Хмільовського

31 березня 1919р. народився Петришин Олекса

31 березня 1990р. Великий мітинг у Львові на підтримку Литви.

Театр «Березіль» Леся Курбаса

31 березня –1935р. народилася Гордасевич Галина

31 березня 1873р. народився Микола Міхновський.

Відкриття Ейфелевої вежі

Цей день в історії УПА 31 березня.

31 березня 1940р. помер Осип Назарук.

Смерть Ісаака Ньютона

Народився

Агапій Гончаренко

Вигнання євреїв з Іспанії

30 березня 1889 р. народився Микола КАПУСТЯНСЬКИЙ.

30 березня 1918р. народився Олесь Жолдак

Спогади Українців про події в с.Сюгильне, зараз с. Жовтневе та с. Могильному 1943-44 рр. у В.Волинському р-ні Волинської обл. Фото.Підстаршинська школа УПА ім. полковника Коника. 1946 рік. http://www.vox-populi.com.ua Кінець 1943 – початок 1944 рр. Одно за другим стають жертвами села від польських боївок. У березні мешканці Могильного шлють делегацію на чолі зі старостою села – Сергієм Панасовичем та сусіднього села Маркелівки, де старостою села був Воєвода, всього 11 людей, з просьбою до гебітскомісара міста Володимира-Волинського, аби виділив якусь зброю для організації самооборони села. Делегація проїжджала на санях через село Льотниче й повз цегляний завод, де на той час була польська пляцувка, а в самому селі проживали мирно поляки й українці. Причому поляків було набагато більше. Пройшло кілька днів, ні делегації, ні чуток від неї ніяких. Тоді кілька молодих чоловіків полями, поминаючи села, вночі добрались до міста, і вранці попросились на прийом до гебітскомісара, який на подив нічого про делегацію селян від двох сіл і не чув, але вислав комісію для розслідування на Льотничому. Поляків на цегельному заводі не виявилось, вони втікали на Білин, але й слідів від селян ніяких. Почались тут же пошуки і зразу у гноївці біля хліва одного з селян були знайдені 11 чоловік і при огляді було виявлено незліченні сліди катувань, знущання, були пообрізувані вуха, статеві органи, поколоті очі, вибиті зуби. Слідчі встановили, що беззбройних селян перестріли поляки і запросили від імені німця до будинку, звідки потім по одному виводили й катували. А коли побачили німецьких посланців, то й самі повтікали. Та в своїх мемуарах поляки все це записали, що то так українці знущались над польським населенням. Покатовані селяни були поховані біля церкви в селі Могильному, де пізніше було встановлено пам’ятник з написом: “Тут спочивають невинні люди, які загинули мученицькою смертю 1944 р. Артисюк Г.М., Антонюк С.Г., Воєвода О.А., Мочеброда В., Недбало Г.А., Марчак Павло, Орлюк Василь, Панасевич Сергій І., Шелейда Каленик, Невідомий (пізніше було встановлено, що це був Скрипник Костянтин, військовополонений зі Східної України), Невідомий. Пам’ять від рідні. 9 травня 1975 року”. Троє людей з села Маркелівка – це Воєвода О.А., Мочеброда В. та Недбало Г.А. Коли покатованих селян тоді ховали біля церкви, то привели десь впійманих трьох поляків, аби вони подивились, що роблять польські бандити з мирними селянами-українцями. Це була жінка з сином років під 30 і вже відомий нам Дзюба родом з Маркелівки, що тоді в Людмильполі з автомата ППШ довгою чергою розстрілював селян, після чого в крові люди віднайшли 53 гільзи від його автомата. Крики, плач рідних та близьких, побивання над покійниками, а тут ще й Дзюба, про якого всі в селі знали, що він робив в сусідньому селі Людмильполі. Натовп кинувся на поляків і вбив їх. Розповідали: Міщук Ганна, Панасюк Павло, Кузьмич Архип, Луцюк Тихон, Луцюк Степан, Борусевич Євген (село Сюгильне, зараз с. Жовтневе) http://www.ji.lviv.ua

Помер Дмитро Донцов