Петро Григоренко
Генерал-майор Червоної армії, який став дисидентом. Один з лідерів громадського опору радянській тоталітарній машині.
Служив у радянській армії на Далекому Сході. У 1942—1945 роках командував дивізією. Учасник боїв на річці Халхин-Гол (1939 роки), брав участь у радянсько-німецькій війні у 1941—1945 роках. У 1945—1961 роках — викладач Військової академії імені Фрунзе у Москві.
З 60-х активно критикує владу, сталінізм і політику Хрущова. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. За це його позбавили усіх державних відзнак та військових звань. Перебував у радянських тюрмах, таборах і психічних лікарнях. Змушений переїхати до США, де й помер.
Посмертно нагороджений орденом за мужність, у пам’яті українців – відважний і чесний генерал.
Коментарі
Дописати коментар