Надія Білокінь

 

20 вересня 131 рік тому в Петриківці народилася Надія Білокінь - відома майстриня петриківського розпису (1893-1981).

Вона належить до класиків петриківського живопису.

"Олівцем Білокінь не користується ні при малюванні квіток, ні навіть при складанні великих орнаментальних композицій. Вона малює саморобними щіточками (квачиками), виготовленими з котячої шерсті. М’якою щіточкою вона не водить по білому полю аркуша чи стіни, а лише злегка торкається до нього в напрямку від себе, залишаючи легкий слід, і тут же, відриваючи щіточку, повторює знову ці рухи. Така техніка мазка надає можливості майстру досягати надзвичайної ажурності, легкості малюнка.", - Олександр Статива, дослідник петриківського розпису.

Народилася вона в Петриківці. До школи не ходила, оскільки родина була незамож­ною. Мати ткала килими, а маленька Надійка їй допомагала.

Декоративне мистецтво тісно пов’язане з повсякденним життям народу, його трудовою діяльністю і побутом. Воно відіграє велику роль в культурному розвитку народу, допомагає формуванню естетичних почуттів, вихованню художніх смаків.

У 1913 р. Надія Білокінь вийшла заміж і навчила малювати квіти не лише свого чоловіка, а і його маму, а також своїх подружок. Усі разом вони виготовляли на продаж мальовки, які мали великий попит і з успіхом продавалися на базарах Катеринославщини і Полтавщини.

У 1935 р. Надію Білокінь разом з іншими майстрами відрядили до Києва, де під час підготовки до виставки народної творчості вона створила багато нових композицій з птахами та квітами, жанрових сценок.

Надія Білокінь створювала традиційні для петриківсько­го розпису орнаментні рослинні композиції, використову­ючи квіткові мотиви. Мальовками, щоб прожити, займалася більшість жінок у Петриківці, проте одними з найбільш поцінованих були роботи саме Надії Білокінь.

Твори Надії Білокінь зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, у Дніпровському художньому музеї, Одеському художньому музеї та інших.