5 жовтня 1594-го почалося козацьке повстання під проводом Северина Наливайка.
Бої почалися у Брацлаві сучасного Немирівського району Вінницької області. Українці розбили шляхетський військовий загін.
Наливайко закликав запорожців виступити проти шляхетського панування в Україні після походу проти осман до Молдови. До повсталих приєднався загін козаків гетьмана Григорія Лободи. Наливайко отримав допомогу від Запорізької Січі.
Козаки виступали за закріплення утримання у складі коронного війська козацьких підрозділів і за визнання козацьких порядків.
Наприкінці 1595-го повстанський рух розгорнувся на Волині, Поділлі, Київщині та частково в Галичині. У жовтні 1595-го повстання охопило всю Брацлавщину, Київщину та Волинь. 12-тисячне козацьке військо здобуло Гусятин, Канів, Бар і Луцьк. Навесні 1595-го повстанці через Волинь рушили до Білорусі. Восени повстанські загони гетьмана Лободи боролись проти шляхти у Південному Подніпров'ї, здобули Чигирин і Канів.
У грудні 1595-го польський уряд направив на придушення повстання військові сили гетьмана Станіслава Жолкевського та воєводи брацлавського Януша Збаразького. Лобода виступав за досягнення порозуміння між козаками і польським урядом та уникав з'єднання з військами Наливайка.
У квітні 1596-го козаки обирають собі за гетьмана Наливайка. Проте довго бути очільником йому не вдалось. Після невдалого Солоницького бою козаки героїчно тримали облогу табору ще 2 тижні. Жолкевський пообіцяв амністію реєстровцям, якщо ті складуть зброю. Керівників повстання, у тому числі й Наливайка, зрадницьки схопили і доставили до Варшави. Понад півроку Наливайка тримають у тюрмі та катують. На центральній площі йому відрубують голову. Труп четвертують, частини тіла розвішують у різних кінцях міста.
Коментарі
Дописати коментар