Францоз із Чорткова
За десять років до Першої світової війни 1904 року в Берліні помирає німецькомовний письменник Карл Еміль Францоз, галицький і буковинський єврей, виходець з напів-Азії, як він сам назвав ці околиці Австро-Угорської імперії.
Він народився у Чорткові 1848 року, коли Європою прокотилися революції, а вітри Весни народів буревієм досягли кордонів навіть Східної Галичини.
Австрійський імператор Фердинанд І цього року скасував панщину і галицькі селяни на честь цього повсюди споруджували хрести. У селі Базар Чортківського району такий хрест зберігся й по сьогодні, тепер він трохи відреставрований, а за часів мого дитинства мащений щовесни синькою і вапном.
Місто, в якому народився Карл Еміль і якому присвятив збірку оповідань "Євреї з Барнова", називалося Чортків, земля, на якій побудували це місто, спочатку називалася Червона Русь, а згодом – Галичина.
Усі, хто жив на цій землі і у цьому місті, були галичанами: рутенці, поляки, євреї, караїми, вірмени, шваби та німці. Про те, як Червона Русь перетворилася на напів-Азію можна розмірковувати довго, відомо лише, що Османська імперія у Чорткові тримала резиденцію намісника паші, на десятиліття приписавши місто та його мешканців до Сходу.
Османську імперію змінила Австро-Угорська, але географічне розташування Чорткова, близьке до Буковини, а звідти й до Балканів, наче акумулювало усі майбутні історичні розпади і розлади.
Коментарі
Дописати коментар