Теофіль Коструба

 

Теофіль Коструба 

Священик УГКЦ, український церковний історик, перекладач, журналіст, монах-василіянин (чернече ім'я Теодосій) у Львові. Діяч НТШ. Автор праць з історії України княжої доби. Перший перекладач Четвертої книги Геродота — «Скіфія». Брат мовознавця Петра Коструби.

Народився 26 травня 1907 року в с. Стара Ягільниця. Написав ряд історичних праць. Це праці з історії церкви Княжої доби та з історії Галицько-Волинської держави та Галичини. Переклав на сучасну українську мову Галицько-Волинський літопис (1936).

Навчався у Чортківській гімназії українського товариства «Рідна школа», випускні іспити склав у Львівській академічній гімназії в 1930 р.

У 1927 році за рекомендацією видатного професора Мирона Кордуби, Теофіла прийняли до Наукового Товариства імені Шевченка. Після переїзду до Львова, досить швидко став визначним істориком та зайняв чільне місце на полі медієвістики.

У 1935 році Теофіль Коструба став студентом гуманістичного факультету львівського університету. Саме тут він вивчав історію середньовічної доби при кафедрі середньовіччя, яку очолював Теофіл Модельський.

Студіював філософію у Львівському університеті у 1935—1939 роках. Працював у редакції газети «Нова зоря», у Комісії стародавньої української історії (старої і нової історії) та Історично-джерелознавчій комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка з 1936 року.

1940 року став ченцем-василіянином.

Помер Теофіль Коструба 3 березня 1943 року у Львові (Райхскомісаріат Україна).

Похований на 64 полі Личаківського цвинтаря.