Історія однієї чортківської вулиці
На цій листівці добре читається напис Czortkow: Most
kolejowy. На фотографії, крім власне мосту, чітко видно вулицю
Саперську, що пролягає по горі. Починається вона в районі вулиці Лесі
Українки, нижче жіночого греко-католицького монастиря Пресвятої родини, а
закінчується вдолині біля залізничної колії. Цією стежкою користувалися
мешканці Чорткова, а також села Біла, щоб потрапити з центра міста на
Колєю, як тоді казали, та навпаки. Будівництво Саперської вулиці
почалося на початку далекого 1909 року, до Першої світової війни, для
логістичного забезпечення військ, а саме казарми піхотного полку, яка
розташовувалася у верхній частині Чорткова. Серед частин військового
гарнізону, які дислокувалися у Чорткові, був батальйон 95-го піхотного
полку. Оскільки саперського-інженерного підрозділу в батальйоні не було,
то інженерну частину під командуванням Іштвана Фадера відрядили з Відня
до Чорткова в 1909 році.
Але до Першої світової війни вдалося побудувати тільки 20 метрів дороги, котрі вели до гори — перешкодила війна… А вже наприкінці 1929 року, в часи Другої Речі Посполитої, за наказом маршала Юзефа Пілсудського роботу продовжили. Будували Саперську вулицю жовніри місцевого піхотного полку і частина корпусу прикордонної охорони, що дислокувалися в Чорткові. Закінчили будувати вулицю в 1936 році. Але з розвитком інженерних комунікацій — автомобільних доріг, вона втратила стратегічне значення, а з часом перетворилася на звичайну стежку…
Інші листівки розповідають про 95-й піхотний полк (Galizisches Infanterieregiment No. 95). На них — казарми полку. Ця піхотна дивізія імператорської королівської армії заснована 1 січня 1883 року. Почесними командирами полку були: фельдмаршал-лейтенант Людвіг Юзеф Єжи Францішек Корнаро (1885-1886 роки), фельдмаршал-лейтенант Максиміліан Родаковський (1887-1912 роки), фельдмаршал Германн Ковес фон Кевешаза (1912-1918 роки). В 1903-1914 роках у Львові перебували командування та 1-ий батальйон, 3-ій батальйон був розміщений в Чорткові. Національний склад дивізії у 1914 році на 70% формували русини (тобто українці), а на 21% — поляки. Батальйони полку брали участь у боях з росіянами наприкінці 1914 року та на початку 1915 року в Галичині. Солдати полку поховані, зокрема на цвинтарях: № 302 Чегоціна, № 192 Любча, № 314 Бохня, № 277 Бжесько-Окоцим і № 279 Стерковець-Дзекановіце.


Отака насичена й одночасно спокійна історія вулички із красномовною назвою Саперна.
Коментарі
Дописати коментар