Микола Лемик — юнак, що вистрелив у брехню радянського союзу
У роки, коли Україна задихалася від жаху Голодомору, світ волів мовчати. Мільйони селян помирали від штучного голоду, організованого радянською владою, а західна преса часто публікувала вигадані звіти про “щасливе життя в колгоспах”. Та знайшовся той, хто не зміг миритися з цим мовчанням. Його звали Микола Лемик. І йому було лише 18 років.
Народився він у звичайній селянській родині на Львівщині. Хлопець змалку вирізнявся гострим розумом і сильною волею. Навчався у Львові, мріяв про науку, та в 1933 році доля поставила перед ним значно важливіше завдання. За завданням Організації українських націоналістів, юний Микола здійснив акцію, яка мала потрясти світ: 21 жовтня 1933 року він застрелив Олексія Майлова — секретаря радянського консульства у Львові та фактичного агента огпу . Це був не терористичний акт. Це був жест протесту, заклик до Європи: “Подивіться, що коїть москва!”
Після пострілу Лемик не тікав. Він залишився на місці злочину й добровільно здався поліції. На суді, попри юний вік, говорив твердо і впевнено. Його головною зброєю стала правда про Голодомор. Суд присудив йому смертну кару, але пізніше вирок замінили на довічне ув’язнення — через те, що він ще був неповнолітнім.
Шість років він провів у польській тюрмі. У вересні 1939 року, коли Польща впала під ударами Німеччини та срср,
Лемик вийшов на волю. Попри травми, він не залишив боротьбу. У 1941 році, після проголошення Акта відновлення Української держави у Львові, його відправили очолити східну похідну групу ОУН-Б, яка мала підняти національний рух на територіях, щойно звільнених від радянської влади.
Але в Миргороді його вистежило гестапо . Заарештували, катували і розстріляли. Йому було лише 26. Його могили так і не знайдено. Але залишилася пам’ять. І приклад.
Микола Лемик — це не просто герой. Це голос мільйонів безіменних жертв, що ніколи не мали змоги сказати правду про своє страждання. Він зробив це замість них. Один постріл, який прокричав на весь світ: Україна не мовчатиме.
Коментарі
Дописати коментар