30 жовтня 1977 р. в Мюнхені помер Степан Ленкавський, ідеолог ОУН, публіцист, учасник визвольних змагань 1940–1950-х рр , автор ,Декалог українського націоналіста».
Ленкавський народився 6 липня 1904 року в с. Угорники на Прикарпатті в родині священника о. Володимира Ленкавського та Марії Антульської. У 1909 році родина Ленкавських переїжджає до с. Фитьків на Надвірнянщині, де відвідував до сільську школу по закінченні якої вступив до Станиславівської гімназії, де з п’ятого класу входив до незалежної Організації Вищих Кляс Українських Гімназій (ОВКУГ). Вона виникла на початку 20-х років під впливом праць Дмитра Донцова та активістів УВО.
Згодом навчався на філософському факультеті Львівського університету. З юності – провідний учасник та ідеолог Союзу української національної молоді (СУНМ), співробітник його друкованих видань.
Поділяючи погляди Д.Донцова та М.Міхновського, сформулював власне бачення українського націоналізму як ідеології.
Учасник I Конгресу Проводу Українських Націоналістів у Відні, один із 28 співзасновників ОУН.
Від 1929 р. – ідеологічний референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях.
2 листопада 1931 р. був заарештований і засуджений до 4-х років ув'язнення. Звільнений у 1935 р. Співпрацює з націоналістичними виданнями «Український голос», «Розбудова нації», «Сурма».
Автор «Маніфесту Організації українських націоналістів» (грудень 1940 р.). Входив до групи, яка домагалася демократизації програми ОУН.
У вересні 1939 р. виїхав до Кракова. Від квітня 1941 р. – заступник голови Проводу ОУН. Співавтор документів ІІ-го Великого збору ОУН(б) – квітень 1941р., та ідеологічної частини інструкції «Боротьба й діяльність ОУН під час війни» – травень 1941р.
Степан Ленкавський є одним з ініціаторів і співавторів тексту Акта 30 червня 1941 р., який було проголошено у Львові.
29 липня 1941 р. за спробу взяти під контроль ОУН (б) військову друкарню у Львові був схоплений гестапо та відправлений до концтабору Аушвіц.
19 грудня 1944 р. звільнений. Мешкав у Кракові, згодом – у Мюнхені. У 1959–1968 рр. очолював Провід Закордонних частин ОУН.
Редагував провідне видання ОУН «Шлях перемоги».
Коментарі
Дописати коментар