Світло і тіні ратушної вежі: Хроніки чортківського вартового
У самому серці старого Чорткова, де вулички досі пам’ятають гуркіт карет, височіє будівля, що більше нагадує декорацію до казок братів Грімм, ніж звичайну ратушу. Її фахверкова вежа, унікальна для всієї Західної України, тримає на своєму шпилі особливого мешканця — Срібного Півня.
Історія цієї вежі почалася наприкінці XIX століття, коли тогочасний бургомістр Людвіг Носс вирішив перетворити Чортків на справжнє європейське місто. Петро Федоришин у своїх працях описує Носса як людину прогресивну та амбітну. Навчаючись у Данії та Німеччині, він закохався у тамтешню архітектуру.
Повернувшись, він наказав звести над старими торговими рядами вежу, яка б «дихала Європою». Так з’явився фахверк — дерев’яний каркас із білими стінами, що став символом відкритості міста до світу.
Для того, щоб місто мало свій ритм, із самої Швейцарії запросили майстра Френсіса Гейзера. Він привіз механізм, який став серцем ратуші. Коли годинник вперше вдарив у дзвін, мешканці міста завмерли: звук був настільки чистим, що його, казали, було чути аж до стін Чортківського замку.
Але головна таємниця чекала на самій верхівці. За задумом архітекторів, шпиль мав вінчати флюгер у формі півня.
Стара легенда, що передається між містянами, розповідає: коли півня встановлювали на шпиль, бургомістр Носс власноруч поклав у порожнину фігурки три золоті монети та записку з молитвою за спокій Чорткова.
Кажуть, що цей півень мав містичний зв'язок із підземеллями. Під ратушею пролягали величезні тунелі, якими колись, під час облог, до міста постачали воду та порох. Один із таких ходів вів прямісінько до замку. Легенда стверджує: якщо в підземеллях з’являвся чужинець із лихими намірами, флюгер на вежі починав обертатися проти вітру, видаючи тривожний скрип, схожий на крик птаха.
«Півень не просто вказує, звідки дме вітер, — шепотіли старі люди на ринку, — він дивиться, щоб з-під землі не вилізло старе зло».
Чортків пережив багато штормів: війни змінювали прапори на вежі, ринкова площа бачила і радість ярмарків, і смуток відступів. Але Срібний Півень на фахверковій ратуші жодного разу не покинув свого поста.
Сьогодні, заходячи під аркади старої ратуші, де колись торговці прянощами та тканинами укладали угоди, варто підняти голову вгору. Там, на фоні подільського неба, стоїть він — гордий птах, що поєднує швейцарську точність годинника, німецьку витонченість фахверку та незламну українську душу Чорткова.
Коментарі
Дописати коментар